Цей день в історії Хмельниччини: 3 серпня

3 серпня (22 липня за старим стилем) 1864 року в Кам’янці-Подільському відкрили жіноче духовне училище. Працював заклад на Польських фільварках. Основне завдання закладу полягало у вихованні майбутніх вчителів церковнопарафіяльних шкіл. Училище проіснувало до 1917 року.

Фактично у серпні 1914 року на Хмельниччину прийшла Перша світова війна (тривала вона з 28 липня 1914 року до 11 листопада 1918 року — авт.), адже у перший день місця Австро-Угорська імперія оголосила війну Російській імперії. Про це у статті «Село Лісоводи наприкінці ХІХ століття та в буремних подіях початку ХХ століття» пишуть дослідники Віктор і Володимир Морози та Володимир Орлов.

Саме 3 серпня 1914 року австрійські війська перейшли кордон біля Сатанова. Пройшовши через села Турчинці та Раковець з оголеними шаблями полки 5-ї кавалерійської дивізії зупинились біля Кузьмина (нині Городоцький район — авт.) і зайнялась грабунком. Друга частина цієї ж дивізії перейшла через Збруч біля Гусятина і шляхами через Лісоводи рухалась до Городка, де 4 серпня була розгромлена 2-ю зведеною козацькою дивізією 8-ї армії під командуванням Олексія Брусилова.

Перенесемося від часів Першої світової до Другої світової війни. Так, 3 серпня 1941 року наказом коменданта Кам’янця-Подільського було запроваджено комендантську годину. Цивільному населенню заборонялося ходити вулицями міста з 21-ї години до 5-ої ранку. Також саме з цього часу окупаційна влада розпочала репресії проти єврейського населення міста.

Крім того, під час нацистської окупації на території нинішньої Хмельницької області існувало дев’ять таборів типу «шталаг» (скорочена назва концентраційних таборів німецького Вермахту для інтернованих військовополонених з рядового складу — авт.). Вони були розміщені у Деражні, Дунаївцях, Кам’янець-Подільському, Летичеві, Проскурові, Славуті, Старокостянтинові, Шепетівці та Ярмолинцях.

Наприклад, у таборі «Грослазарет-301», який був розташований у Славуті, таємно від німецької адміністрації підпільники вели облік померлих полонених. Завдяки цій роботі нині відомо майже 20 тисяч прізвищ загиблих. Згідно з радянськими документами та «Повідомлення надзвичайної державної комісії по встановленню і розслідуванню злодіянь німецько-фашистських загарбників, вчинених в «Грослазареті» від 03 серпня 1944 року, вказується цифра у 150 тисяч знищених у таборі офіцерів і бійців Червоної Армії. Дослідники називають цю цифру значно завищеною, що охоплює всіх військовополонених, які пройшли через «шталаг» за весь час їхнього перебування в Славуті.

За інформацією видання «Шепетівський вісник», 3 серпня 1956 року районна газета Шепетівки надрукувала спогади 81-річного Григорія Клопера. Чоловік розповів про те, як наприкінці ХІХ століття працював на місцевій цукроварні графа Потоцького. У матеріалі йшлося: «Заводчик ніколи жодного карбованця не витрачав на охорону здоров’я робітників. Про будь-яку механізацію і згадки не було. Такі важкі роботи як подача буряків, транспортування жому в жомову яму, вивантаження фільтрпресової грязі з заводу виконували вручну. Так само вручну завантажували дифузори буряковою стружкою, транспортували цукор, мелясу. Не було на заводі клубу, медпункту, бібліотеки. Робітників не пускали у заводський парк, і платили 20 копійок на день».

3 серпня 2015 року на сході України загинув 38-річний Василь Остапчук з Полонного. Військовий отримав поранення у спину під час артилерійського обстрілу поблизу Артемівська (4 лютого 2016 року місто перейменовано в Бахмут — авт.) Донецької області. Захисник України помер під час транспортування до Артемівської міської лікарні.

До речі, 3 серпня світ відзначає День кавуна. З цієї нагоди, торік кореспонденти сайту «Є» вирішили повторити експеримент з вибухом кавуна. 

Підписатися на канал "Є" в Youtube