ye-logo.v1.2

Цей день в історії Хмельниччини: 4 вересня

Історія 1692
4 вересня 1980 року урочище «Чапля» оголосили заказником
4 вересня 1980 року урочище «Чапля» оголосили заказником . Фото: npptovtry.org.ua

Що про цей день розповідають історичні джерела.

Ботанiчний заказник державного значення «Чапля» одне з див природи Кам'янецького Приднiстров'я. Урочище розкинулось на лiвому березi рiчки Тернави i Днiстра майже в притул до села Демшин, що на Кам'янеччинi i займає площу 177 га. Хмельницький облвиконком за рiшенням N 266 вiд 4 вересня 1980 року оголосив урочище «Чапля» заказником мiсцевого значення. А у 1989 році він офiцiйно став державним заповiдним об'єктом. Саме тут на виходах вапнякiв заказника зростає невеличке деревце або кущ - клокичка периста. Рослина декоративна i цiнна для науки. Це релiкт плiоценового перiоду i надто рiдко зустрiчається в Українi. Заказник «Чапля» - єдиний в областi, де ця рослина утворює природнi алеї. А у грабово - дубовому деревостанi зростає кiлька дерев релiктового виду - береки. За техстурою деревини, цiннiстю плодiв вони не мають собi суперникiв у нашiм краї.

4 вересня 1982 року облвиконком надав статус пам'ятки містобудування та архітектури місцевого значення нинішньому головному корпусу Кам'янець-Подільського університету. Понад 100 років тому збудували його для Кам'янець-Подільського технічного училища, яке було відкрите у вересні 1903 року. На той час технічні училища були рідкістю: так, у Київському навчальному окрузі (Київська, Подільська, Волинська, Полтавська, Чернігівська губернії) їх було всього три: крім Кам'янця-Подільського, пощастило містам Новозибков і Клинці Чернігівської губернії (нині це міста Брянської області Росії).

Улітку 1906 року завершилося будівництво навчального корпусу технічного училища. Це був кам'яний триповерховий будинок. Його зображення можна побачити на поштівках початку XX століття. За сто років унаслідок руйнування в часи воєнного лихоліття, повоєнного відновлення, надбудов, прибудов архітектура будинку значно змінилася: зокрема, з триповерхового він став чотириповерховим.

Садиба училища займала цілий квартал. Крім триповерхового будинку, училищу належало ще два флігелі - одноповерховий і 2,5-поверховий. Будинки опалювалися кахельними, залізними та чавунними печами. Училище мало окреме водопостачання, освітлювалося від власної станції. У садибі училища також було розбито парк, розміщувалися хлів, льох, машинне відділення електричної станції, 1914 року завершилося будівництво кам'яної кузні.

Також тут були церква святого Миколая, 14-17 класних кімнат, фізичний, природно-історичний і сільськогосподарський кабінети, класи креслення, малювання та ручної праці, два зали для відпочинку та один для гімнастики, дві лабораторії - хімічна та технічного аналізу, хімічна аудиторія, лабораторний склад, кабінети директора, інспектора та лікаря, вчительська, канцелярія, приймальня для прохачів, два гардероби, три туалети, приміщення для швейцара; крім того, вестибюль і шість бокових коридорів.

На жаль, під час Першої світової війни заклад зазнав значних матеріальних втрат. Його двічі евакуювали. А тим часом розгорталася робота зі створення в Кам'янці-Подільському університету. 6 липня 1918 року будинок технічного училища оглянула комісія на чолі з професором Іваном Огієнком - майбутнім ректором Кам'янець-Подільського державного українського університету. А ввечері того ж дня міська дума ухвалила звернення до Міністерства народної освіти, в якому просила приміщення училища тимчасово надати для університету. І вже 22 жовтня 1918 року тут було урочисто відкрито державний український університет.

У роки Другої світової війни будинок поруйновано. Відбудову та реконструкцію за проектом Едуарда Адлера завершено тільки 1963 року (зокрема, надбудовано четвертий поверх). Будинок став головним корпусом Кам'янець-Подільського державного педагогічного інституту (від 1997 року - Кам'янець-Подільський державний педагогічний університет, від 2003 року - Кам'янець-Подільський державний університет).

4 вересня 1982 року облвиконком надав статус пам'ятки містобудування та архітектури місцевого значення нинішньому головному корпусу Кам'янець-Подільського університету. Фото: tovtry.com

У 1887 та 1888 роках у Сатанові перебував дослідник Поділля Юхим Сіцінський. 1887 року в «Подольских епархиальных ведомостях» і окремим відбитком було надруковано працю Сіцінського «Стародавнє рукописне євангеліє, знайдене в Сатанові Проскурівського повіту Подільської губернії». Наступного року Юхим Йосипович опублікував в «Подольских епархиальных ведомостях» статтю «Святкування 900-річчя хрещення Русі в містечку Сатанів Проскурівського повіту 15 липня 1888 року». І саме 4 вересня 1887 року в Сатанові народився найстарший син Сіцінського — Сергій. Від 1889 року він з батьками жив у Кам'янці-Подільському, тут навчався в гімназії. 1908 року Сергій закінчив Колегію Павла Ґалаґана в Києві, далі - курс юридичного факультету Київського університету. Під час Української революції 1917—1921 років був інспектором поліції Подільської губернії . Помер в еміграції — восени 1923 року в Кракові, проживши 36 років.

У 1997 році цього дня в Кам’янці-Подільському встановлено меморіальну дошку на будинку де розташовувалася Директорія (потім дитячий тубдиспансер). На пам'ятній дощі розмістили напис : «В цьому будинку наприкінці 1919 року розміщувався Уряд Української народної республіки — Директорія, очолюваний головним отаманом Симоном Петлюрою перед еміграцією до Польщі».

У 2010 році наше видання повідомляло про страйк швачок у Камянці-Подільському. Тоді у матеріалі йшлося: «300 працівниць колективного швейного виробництва минулого тижня влаштували страйк. Вони покинули свої робочі місця та прийшли під вікна адміністративного корпусу, де міститься кабінет директора В’ячеслава Погоржельського. Перша вимога була така: невідкладно виплатити заборговану за два місяці зарплату, сума якої склала 600 тисяч гривень. Керівник не вийшов до свого колективу, зате на місце подій прибули представники місцевої влади, які вислухали численні нарікання швачок. Наразі жінки не можуть через відсутність коштів навіть придбати своїм дітям усе необхідне для навчання в школі. Вони вже сім років не ходять у відпустки, хоч заяви подають. А ще на підприємстві немає належних виробничих та побутових умов, узагалі, робітниці почуваються зовсім безправними…»

4 вересня 2013 року з Хмельницького у напрямку Летичева вирушила колона мотоциклістів ХІІІ Міжнародного мотопробігу, що проходить з нагоди пам’ятної акції із вшанування загиблих у Катині. Байкери з Польщі, Сполучених Штатів Америки, Австралії та Німеччини відвідують пам’ятні місця, пов’язані з історією Польщі. Традиційно учасники мотопробігу колесять дорогами Росії, України, Білорусії та Литви. Таким чином вони вшановують пам'ять жертв комуністичного тоталітарного режиму, історію свого краю та через спілкування і зустрічі підтримують польсько-українські дружні зв’язки.

Коментарі:

До теми

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую