Цей день в історії Хмельниччини: 17 листопада

17 листопада 1890 року у селі Лезневе, передмісті Проскурова (нині мікрорайон Хмельницького) народився Костянтин Місевич. Його вважають засновником кобзарської школи ХХ століття. Видатний подільський бандурист відомий також як політичний та громадський діяч, учасник Української революції 1917-1921 років, депутат Української Центральної Ради, учасник Визвольних змагань Української Повстанської Армії за відновлення самостійної Української Держави під час Другої світової війни. Працюючи на станції Проскурів телеграфістом, Місевич познайомився з командиром 34-го корпусу генералом Скоропадським, якому допомагав роззброювати московське військо, що поверталося з фронту. За часів Гетьманату його призначили комісаром подільської залізниці.

Тріо бандуристів під керівництвом Костя Місевича. Львів в 1925 рік. Фото: irp.te.ua

У листопаді 1920 року з урядом та армією Української Народної Республіки Кость Місевич змушений був емігрувати до Польщі. Там він створив Українське товариство пасічників, розписував храми, виготовляв вулики, бандури, навчав молодь гри на ній. З одним із перших своїх учнів – Дмитром Гонтою – 1924 року Місевич здійснив перші гастролі. Через деякий час до дуету приєднався Данило Щербина, який був придворним гетьмана Скоропадського. Вперше це тріо бандуристів під керівництвом Костя Місевича виступило на Шевченківському святі в Народному домі у Львові в 1925 році. У роки Другої Світової війни Місевич продовжував традиції українського епічного мандрівного співоцтва. Кость, надрайоновий провідник ОУН, їздив по селах, містах та містечках зі своєю бандурою. Наприкінці вересня 1943 року проти з’єднання «УПА-Південь» німці кинули цілу армію. У ніч з 10 на 11 вересня біля села Попівці Тернопільської області в бою між УПА та гестапо Місевич був важко поранений та щоб не дістатися живим в руки ворога, підтяв собі горло бритвою, яку завжди носив з собою. Нині ім'я Костя Місевича носить Школа кобзарського мистецтва у Нью-Йорку.

17 листопада 1919 року повсталі селяни «Пашковецької республіки» на шляху до Старокостянтинова зупинили урядовий поїзд Симона Петлюри.

У роки національно визвольних змагань на Поділлі було неспокійно, а політична обстановка складною і не стабільною. На зміну Центральній Раді прийшов Гетьманат, якого усунула від влади Директорія. Ні Центральна Рада, ні Гетьман, ні Директорія не вирішили земельного питання, а тому селяни вірили більшовицькій пропаганді і не дуже довіряли, співчували і слабо підтримували українську владу.

Ще за часів Гетьманату селяни стали не коритись українській владі, самовільно займати поміщицькі та церковні землі, випасали худобу на посівах ярих зернових. Сільське населення було невдоволене затяжною війною, постійним його пограбуванням німецько-австрійськими, радянськими та польськими військами, а тому створювали загони самооборони та як вони себе називали «республіки». Такою «республікою» була Пашковецька з центром у селі Пашківці Пашковецької волості Проскурівського повіту.

Першими проти армії УНР виступили селяни сіл Пашковець і Скаржинець (Хмельницького району Хмельницької обл.). Вони напали на загін козаків армії УНР , який був надісланий у Пашковецьку волость для проведення примусової мобілізації чоловіків у військо, реквізиції худоби та зерна і роззброїли його. Селян Пашковець підтримали інші селяни Пашковецької волості та ряду населених пунктів Бахматовецької та Красилівської волостей. Незабаром в селах волості були створені революційні комітети та відновлено Радянську владу. Повстанськими діями селян керував Пашківський повстанський комітет. Селяни Пашковецької волості на озброєні мали 3 гармати, 15 кулеметів і більше 2 тисяч гвинтівок.

На початку вересня армія УНР зробила нову спробу захопити Пашківці. Однак, селяни Пашковець при підтримці селян із сусідніх сіл Стуфчинець та Лісових Гринівців відбили наступ вояків УНР. У жовтні вояки армії УНР завдали удару по повстанських селах з боку Красилова, але їх атаки були відбиті. Не мала успіху і спроба вояків армії УНР оволодіти непокірними селами з допомогою бронепоїзда. 17 листопада повсталі селяни на шляху до Старокостянтинова зупинили урядовий поїзд Петлюри і після довгих умовлянь ледве пропустили в напрямку до Гусятина. У другій половині грудня 1919 року селяни волості вели бойові дії з польськими військами. Під тиском переважаючих сил поляків повстанці перейшли у район Меджибожа. Створений селянами Пашковецької волості повстанський загін охороняв межі новоствореної «республіки». Під час Другого зимового походу (жовтень-листопад 1921 р.) більшість сіл сприяла просуванню групи С.Палія. Жителі Пашковецької волості не тільки не сприяли просуванню військ УНР, але й не дозволили навіть після застосування зброї похідною групою Палія пройти територією волості. Головний отаман Петлюра засудив таке відношення між українцями

17 листопада 2015 року на Сході України у ході проведення антитерористичної операції загинув Юрій Солтис з села Зяньківці, Деражнянського району. Військовий служив у 40-й окремій артилерійській бригаді. Загинув в районі села Тополине, Володарського району на Донеччині.

17 листопада 2018 року в Хмельницькому урочисто відкрили стелу з брендом міста. Розташували її на «Острові кохання», що на річці Південний Буг. Окрім бренду, який в вечірній час матиме підсвітку, з’явився і новий напис: «Хмельницький 1431». Ці цифри означають дату першої писемної згадки про місто. Раніше ж на цьому місці щороку писали кількість років від дня писемної згадки. 

Підписатися на канал "Є" в Youtube