1 березня: історія, події та факти

1 березня 1918 року Українська Народна Республіка перейшла на григоріанський календар. У лютому 1918 року Центральна Рада й уряд УНР ухвалили закон про запровадження нового стилю: після 15 лютого одразу настало 1 березня. Тоді ж було запроваджено перехід українських земель на середньоєвропейський час.

У цей період вже тривала гібридна війна Радянської Росії проти УНР. Коли УНР переходила на григоріанський календар, Київ контролювали більшовики. У 1918-1919 роках влада у Києві змінювалась дуже часто, тому місцеві жителі навіть не встигали реагувати на такі зміни. Іноді ці військово-політичні події торкались і календарних питань. Згодом Юліанський календар знову повернувся в Україну разом із білогвардійськими військами генерала Денікіна. Згідно з наказом №2 військового губернатора Києва генерала Бредова, були скасовані усі декрети радянського уряду, а обрахування часу було встановлене за так званим старим стилем. До речі, нині питання про перехід в Україні церковних свят із юліанського на григоріанський календар досі залишається відкритим.

Коротко про історичні події, які сталися цього дня у світі та Україні

• 1555 - у Ліоні вийшло друком перше (прижиттєве) видання книги «Пророцтва Мішеля Нострадамуса».
• 1780 - Пенсільванія стала першим американським штатом, що заборонив рабство.
• 1869 - Дмитро Менделєєв склав таблицю системи елементів, в основі якої лежала їх атомна маса і хімічна схожість.
• 1912 - у Сент-Луїсі Альберт Беррі здійснив перший стрибок із парашутом з літака, що летить (висота 460 м).
• 1928 - у США доктор Герберт Еванс відкрив шостий вітамін – F.
• 1947 - почав свою практичну діяльність Міжнародний валютний фонд.
• 1967 - запорізький завод "Комунар" почав серійний випуск малолітражного автомобіля моделі ЗАЗ-966 - "вухатого" "Запорожця". Особливістю компонування автомобіля є розташування двигуна повітряного охолодження в задньому відсіку кузова, вперше застосоване в Радянському Союзі для легкових автомобілів. Всього з 1960 по 1994 рік було виготовлено 3 422 444 автомобілів «Запорожець» різних моделей.

Цього дня народилися

• 1810 - народився Фредерік Шопен, видатний польський композитор і піаніст. (За іншими даними, народився 22 лютого). Композиторська техніка Шопена вельми нетрадиційна і багато в чому відступає від прийнятих в його епоху правил і прийомів. Шопен був неперевершеним творцем мелодій, він одним з перших приніс у західну музику невідомі їй доти слов'янські ладові та інтонаційні елементи і у такий спосіб підірвав непорушність класичної ладогармонічної системи, що склалася до кінця XVIII століття.
• 1930 – народився Іван Білик, український письменник, історичний романіст, перекладач болгарської літератури, лауреат Шевченківської премії (1991). Автор сенсаційних українських історичних романів радянських часів — «Меч Арея» (1972) і «Похорон богів» (1986). Відразу після видання обидві книги стали бестселерами. Втім, «Меч Арея» 1972 року заборонили та вилучили з бібліотек, нерозпродані примірники — з книгарень (встигли знищити 5 тисяч примірників — із 65 тисяч накладу). Письменника примусили звільнитися з роботи в редакції «Літературної України» (3,5 роки був безробітним, лише 1976 р. вдалося влаштуватися в редакцію часопису «Всесвіт» на посаду «секретар-друкар»), позбавили права друкуватись, піддали цькуванню в пресі. Після того книжка в СРСР поширювалася «з рук у руки», але була перевидана за кордоном — у Канаді, Америці, Великій Британії та інших країнах. На теперішній час витримала 15 перевидань (в тому числі 9 — за кордоном).

Цей день в історії Хмельниччини

З 1 березня 1873 року село Кривин (нині село Старий Кривин, що на Славутчині, також до цього часу діє залізнична станція Кривин — авт.) стало кінцевою станцією залізниці Київ-Брест.

У історичній довідці в книзі «Ліси Хмельниччини» йдеться, що ця залізниця стала першою на Волині та однією з перших у Російській імперії. Її спорудження у 1870 році розпочало Товариство Києво–Брестської залізниці. Перший потяг із Бердичева до Кривина прибув 1 березня 1873 року, проте будівельні роботи ще тривали. Тому вже з Кривина у Брест перший поїзд вирушив 25 травня цього ж року.

Однак Товариство Києво–Брестської залізниці зазнало через це будівництво збитків. Зокрема, не справдилися очікування аукціонерів, що перевезення сільськогосподарських вантажів з Центральної та Південної України, Поділля, деревини з українського та білоруського Полісся, солі, будівельних матеріалів через Волинь та Брест до Прусії, в порти Кенігсберга, Піллау та Данцига, принесе їм шалені прибутки. Тому наприкінці ХІХ століття вони змушені були продати залізницю державі. Таким чином Кривин перетворився на звичайнісіньку станцію, на якій зупинялися далеко не всі потяги.