ye-logo.v1.2

У Хмельницькому перейменують низку вулиць: яка їх історія

Історія 5827
Невдовзі вулиця Достоєвського у мікрорайоні Дубове може отримати нову назву
Невдовзі вулиця Достоєвського у мікрорайоні Дубове може отримати нову назву. Фото: знімок з Google Street View

Зокрема, у Хмельницькому має з’явитися вулиця Георгія Гонгадзе.

На низку вулиць і провулків Хмельницького очікує чергове перейменування. За це місцеві депутати голосуватимуть на одній з найближчих сесій міської ради. Наприклад, заплановано змінити назву вулиці та провулка Достоєвського на Олени Теліги, а вулиці Чкалова на Георгія Гонгадзе. Про це свідчить нещодавно опублікований проєкт рішення міськради. Яка ж історія цих вулиць і на честь кого їх заплановано назвати, спробували з’ясувати кореспонденти сайту «Є».

Згідно з його текстом, загалом цього разу заплановано перейменувати вісім вулиць й одинадцять провулків. Більшість з них нині мають імена радянських військових і письменників часів Російської імперії. Натомість їх заплановано назвати на честь українських митців, громадських діячів і військових. Крім того, мають з’явитися такі назви як вулиця Кобзарів, провулок Криничний, вулиця та провулок Трипільська й Трипільський.

Досліджуючи історію вулиць і провулків, які очікують на перейменування, переважно користувалися другим, доповненим виданням книги хмельницького історика й краєзнавця Сергія Єюніна «Вулиці міста Хмельницького».

З Головіна на Петра Калнишевського

Нинішній провулок Головіна пролягає між вулицями Заводською та Калнишевського. Він виник у 1930-х роках й мав поштову адресу Новий план №1, провулок №6. Однак у 1946 році його перейменували на честь Павла Головіна (1909-1940) — радянського полярного льотчика, Героя Радянського Союзу. Він брав участь у радянсько-фінській війні 1939-1940 років, а загинув під час випробування другого серійного бомбардувальника СПБ.

Нині ж провулок Головіна запропоновано перейменувати на провулок Калнишевського (повна назва Петра Калнишевського). Петро Калнишевський (1690-1803) був останнім кошовим отаманом Запорозької Січі. Після її знищення російськими військами його заарештували й відправили у довічне заслання в Соловецький монастир, який розташований Соловецькому архіпелазі посеред Білого моря. У неволі останній отаман прожив до 112 років. У 2008 році Православна церква України канонізувала Петра Калнишевського. У Хмельницькому на його честь у 1992 році перейменували колишню вулицю Артема.

З Гончарова на Микити Годованця

У мікрорайоні Лезневе розташовані вулиця та провулок Гончарова. Такі назвали вони отримали у 1976 році. До того вулиця мала назву Нова. Їх назвали на честь Івана Гончарова (1812-1891) — російського письменника.

Нині ж вулицю та провулок Гончарова запропоновано перейменувати на вулицю та провулок Годованця (повна назва Микити Годованця). Микита Годованець (1893- 1974) — це український поет-байкар і жертва комуністичного терору. Його авторству належать такі збірки як «Незаможник Клим», «Трактор і Рало», «Осел на хаті», «Заяча математика», «Ріка Мудрості. Байки за Езопом». Помер у Кам’янці-Подільському.

З Достоєвського на Олени Теліги

У мікрорайоні Дубове розташовані вулиця та провулок Достоєвського. Вони виникли у 1955-1958 роках. Тоді й біли названі на честь російського письменника Федора Достоєвського (1821-1881), автора романів «Злочин і покарання», «Брати Карамазови», «Ідіот», «Біси»… Попри своє українське коріння, він мав досить шовіністичні та українофобські погляди.

Нині ж вулицю та провулок Достоєвського запропоновано перейменувати на вулицю та провулок Теліги (повна назва Олени Теліги). Олена Теліга (1906-1942) — це українська поетеса, публіцистка, діячка Організації Українських Націоналістів. Її з чоловіком та іншими членами ОУН нацисти розстріляли у Бабиному Яру. Ймовірно 21 лютого 1942 року.

З Жуковського на Ігоря Сікорського

Провулок Жуковського розташований у масиві приватної забудови в районі «за цукрозаводом» між вулицями Заводською та 3-ю Луговою. Він виник у 1930-х роках і мав поштову адресу Новий План №1, провулок №5. У 1946-му його перейменували на честь Василя Жуковського (1783-1852) — російський поет, який також брав участь у викупі Тараса Шевченка.

Нині ж провулок Жуковського запропоновано перейменувати на провулок Сікорського (повна назва Ігоря Сікорського). Ігор Сікорський (1889-1972) — це авіаконструктор українського походження, який емігрував у США.

Запрудний на Криничний

Провулок Запрудний розташований у мікрорайоні Ружична. Таку ж назву він мав ще до приєднання села Ружична до Хмельницького у 1981 році. Назву його пояснюють місцем його розташування: «за прудом», тобто Ружичнянським ставом.

Нині ж провулок Запрудний запропоновано перейменувати на провулок Криничний.

З Космонавта Комарова на Космонавта Павла Поповича

Вулиця Комарова (повна назва Космонавта Комарова) розташована у мікрорайоні Лезневе. Спершу її назвали на честь Матросова, солдата який закрив своїм тілом амбразуру ворожої довготривалої оборонної точки (ДОТ). Однак у 1976 році її перейменували на честь Володимира Комарова (1927-1967) — двічі Героя Радянського Союзу, який загинув під час космічного польоту.

Нині ж вулицю Комарова запропоновано перейменувати на вулицю Поповича (повна назва Космонавта Павла Поповича). Павло Попович (1930- 2009) вважається першим космонавтом-українцем, двічі Герой Радянського Союзу.

З Кошевого на Євгена Маланюка

Вулиця та провулок Кошевого розташовані у районі колишнього передмістя Кавказ. Виникли у 1953 році під час забудови колишнього Іподрому. Їх назвали на честь Олега Кошового (1926-1943) — одного з керівників підпільної антинацистської організації «Молода гвардія», яка начебто діяла у Краснодоні (нині Сорокине) Луганської області. Однак нині історики дискутують щодо подробиць її діяльності. Зокрема, схиляються до думки, що її героїзація є одним з міфів радянської епохи.

Нині ж вулицю та провулок Кошевого запропоновано перейменувати на вулицю та провулок Маланюка (повна назва Євгена Маланюка). Євген Маланюк (1897-1968) — це український письменник, публіцист, літературний критик, сотник Армії УНР.

З Невського на Кобзарів

Вулиця Невського розташована у центральній частині міста у районі залізничного вокзалу. Її проклали згідно з планом забудови від 1888 року, а у 1930-х названа на честь Олександра Невського (близько 1221-1263) — князя новгородського, псковського й володимирського. Вважається національним героєм Росії.

Нині ж вулицю Невського запропоновано перейменувати на вулицю Кобзарів.

З Павлова на Володимира Леся

Провулок Павлова розташований у Південно-Західному мікрорайоні, за старим цвинтарем. Виник у 1966 році. Тоді ж його назвали на честь Івана Павлова (1849-1936) — російського фізіолога, медика, творця науки про вищу нервову діяльність, лауреата Нобелівської премії «За роботу з фізіології травлення».

Нині ж провулок Павлова запропоновано перейменувати на провулок Леся (повна назва Володимира Леся). Володимир Лесь — це український художник, автор картин «На місці Пилявецької битви», «Краєзнавці», «Хроніка»… Він народився 10 травня 1927 року в селі Андрійківці Розсошанської громади. А з 1976-го остаточно оселився у Хмельницькому, де проживав до своєї смерті 12 липня 2007 року.

З Покришкіна на Олекси Береста

Провулок Покришкіна розташований у південній частині міста, в районі пивзаводу. Його проклали на початку минулого століття. Тоді він отримав назву Новий план №2, провулок №2. Однак приблизно у 1955 році його перейменували на честь Олександра Покришкіна (1913-1985) — радянського льотчика-аса, учасника Другої світової війни, тричі Героя Радянського Союзу та маршала авіації.

Нині ж провулок Покришкіна запропоновано перейменувати на провулок Береста (повна назва Олекси Береста). Олекса Брест (1921-1970) — це учасник Другої світової війни, Герой України, який разом з Михайлом Єгоровим і Мелітоном Кантарією 30 квітня 1945 встановив Прапор Перемоги на даху німецького Рейхстагу.

З Тургенєва на Марка Вовчка

Вулиця та провулок Тургенєва розташовані у центральній частині міста. Виник у місцевості, яка раніше мала назву Завалля. У 1948 році провулок назвали на честь російського письменника Івана Тургенєва (1818-1883).

Нині ж вулицю та провулок Тургенєва запропоновано перейменувати на вулицю та провулок Вовчка (повна назва Марка Вовчка). Марко Вовчок (1833-1907) — це українська письменниця та перекладачка (справжнє ім’я Марія Маркович, а згодом Марія Лобач-Жученко). Зокрема, її перу належать повісті «Інститутка», «Гайдамаки», «Маруся»…

З Черняховського на Марії Примаченко

Вулиця Черняховського розташована у районі колишнього передмістя Кавказ. Виникли у 1953 році під час забудови колишнього Іподрому. Тоді ж її назвали на честь Івана Черняховського (1907-1945) — радянського воєначальника, двічі Героя Радянського Союзу, який загинув під час Другої світової війни.

Нині вулицю Черняховського запропоновано перейменувати на вулицю Примаченко (повна назва Марії Примаченко). Марія Примаченко (1909-1997) — це українська народна художниця у жанрі «наївного мистецтва», лауреатка Національної премії України імені Тараса Григоровича Шевченка.

З Чкалова на Георгія Гонгадзе

Вулиця Чкалова розташована у мікрорайоні ближні Гречани. Вона сформувалася до приєднання приміського села Гречани до Хмельницького у 1946 році. Її перша назва — провулок Лановий, який у 1964-му перейменували у вулицю Приміську. А у 1980-х роках перейменували вже на честь Валерія Чкалова (1904-1938) — радянського льотчик-випробувача, Героя Радянського Союзу.

Нині ж вулицю Чкалова запропоновано перейменувати на вулицю Гонгадзе (повна назва Георгія Гонгадзе). Георгій Гонгадзе (1969-2000) — це український опозиційний журналіст, громадський діяч та засновник інтернет-видання «Українська правда», вбитий за свою професійну діяльність.

До теми: Вбивство Гонгадзе: довічне ув’язнення Пукачу залишили без змін

З Чкалова на Генріха Фігурського (провулок)

Хоча вулиця Чкалова розташована у Гречанах, провулок пролягає у зовсім іншому місці — у масиві приватної забудови в районі «за цукрозаводом». Виник у 1930-х роках і мав поштову адресу Новий План №1, провулок №2. У 1946-му його назвали на честь Валерія Чкалова.

Нині ж провулок Чкалова запропоновано перейменувати на провулок Фігурського (повна назва Генріха Фігурського). Генріх Фігурський (1924-1985) — заслужений артист України, впродовж 1944-1985 років працював у Хмельницькому обласному музично-драматичному театрі імені Григорія Івановича Петровського (нині Хмельницький обласний академічний музично-драматичний театр імені Михайла Старицького).

Зі Щедріна на Трипільську

Вулиця та провулок Щедріна розташовані у мікрорайоні ближнє Ракове. Виникли у 1948 році. Їх назвали на честь російського письменника Михайла Салтикова-Щедріна (1826-1889).

Нині ж вулицю та провулок Щедріна запропоновано перейменувати на вулицю та провулок Трипільську й Трипільський.
Нагадаємо, в липні цього року Хмельницька міська рада вже перейменувала низку вулиць. Зокрема, як і очікувалося, замість вулиці Суворова в обласному центрі з’явилася вулиця Назарія Яремчука.

Раніше Хмельницький міський голова Олександр Симчишин розповідав, що перейменування вулиць не вимагає значних витрат з місцевої скарбниці. Потрібно лише замінити таблички. Крім того, після перейменування хмельничани не зобов’язані негайно йти в ЦНАП і вносити зміни у документи. Це необхідно зробити лише у деяких випадках. Наприклад, під час оформлення спадку або продажу нерухомості.

Читайте також: День міста Хмельницького за 1,4 мільйона: що відомо про можливого організатора свята

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення

Гаражі: продаж/оренда

  Так  Ні, дякую