Евакуація уряду УНР з Кам’янця та міжнародний ефір з хмельницького аеропорту - 14 листопада в історії

14 листопада 1920 року в Кам'янці-Подільському відбулося засідання Ради Народних Міністрів УНР (Української Народної Республіки), на якому ухвалено розпочати евакуацію уряду і державних установ в ніч з 14 на 15 листопада. Напрямок евакуації визначено такий: Лянцкорунь (нині Зарічанка) - Чемерівці - Сатанів.

Володимир Левицький у спогадах «В рядах Армії Української Народньої Республіки», опублікованих 1933 року, зафіксував у записі від 18 листопада 1920 року епізоди відступу українських військовиків: «Довжелезні валки обозів посуваються понад Збручем у напрямі м. Волочиськ, бо там має рішитися, що з нами буде. Так виглядає тепер недавно ще сильна наша армія». Шлях проліг через Іванківці, Сатанів, Мартинківці, Зайчики, де українські вояки заночували.

Никон Немирон у спогаді «Через Збруч», опублікованому 1950 року, ці листопадові дні 1920 року згадав так: «У Сатанові ми застали жовнірів польської прикордонної сторожі, що, користаючи з хаосу, переправлялися через Збруч і забирали цукор з місцевого цукрового заводу. Ми прогнали їх і відібрали заграблений цукор. 21 листопада прибули ми до Волочиська».

У листопаді 1920 року через Сатанів проліг шлях професора Івана Огієнка (майбутнього митрополита Іларіона) з Кам'янця-Подільського, захопленого більшовиками, на Тарнів. Микола Тимошик так зафіксував цю подію: «За наполяганням чергового старшини штабу діючої Української армії Іван Огієнко, нашвидкуруч зібравши дітей і дружину, в ніч з 15 на 16 листопада, пішки, фактично без будь-якого майна, вирушає в далеку і невідому дорогу. А діти? Дружина Домініка Данилівна була на восьмому місяці вагітності (донька Леся народиться в Тарнові 8 січня 1921 року; Анатолію виповнилося лише десять, а Юрію - дев'ять літ…) На одному з аркушів, віднайдених автором цих рядків у архіві митрополита Іларіона у Вінніпезі, зафіксований цей відчайдушний маршрут: Чемерівці (16 листопада), Сатанів (17 листопада), Волочиськ (19 листопада), Тернопіль і Львів (без дат), Тарнів (25 листопада)».

Цей день в історії Хмельниччини

14 листопада 2009 року диспетчери Хмельницького аеропорту вийшли у міжнародний ефір. Це було пов’язано з тим, що Хмельницький аеропорт отримали статус міжнародного і право приймати літаки з-за кордону. Тодішній директор комунального підприємства «Аеропорт Хмельницький» Вадим Якимчук, про цю подію розповідав журналістам: «Ми отримали статус міжнародного аеропорту, що дає нам право приймати літаки з-за кордону. А з 14 листопада наші диспетчери, які є досить висококваліфікованими спеціалістами, розмовлятимуть в радіоефірі англійською мовою. На сьогодні аеропорт знаходиться у робочому стані, але для його модернізації необхідно вкладати чимало коштів, напрацьовувати багато нових рейсів, аби згодом мати з цього неабиякі прибутки».

14 листопада 2009 року диспетчери Хмельницького аеропорту вийшли у міжнародний ефір. Фото: з архіву

Наразі  підприємство знаходиться на стадії відновлення після занепаду.

Коротко про історичні події, які сталися цього дня у світі та Україні

• 1770 - Шотландський мандрівник Джеймс Брюс першим з європейців відкрив витік ріки Голубий Ніл.
• 1832 - У Нью-Йорку з'явився перший в Америці трамвай. Вагон, розділений на три купе і розрахований на 30 пасажирів, приводився в рух кіньми; його маршрут пролягав по 4-й авеню між 14-ю вулицею і вулицею Прінс-стріт.
• 1889 - Репортерка «New York World» 25-літня Неллі Блай, вирівшивши довести, що жінки нічим не поступаються чоловікам, вирушила у кругосвітню подорож, котру запланувала здійснити за маршрутом героя роману Жюля Верна «Навколо світу за 80 днів». Вона успішно справилась з поставленою задачею і з тріумфом з'явилась у Нью-Йорку на 8 днів швидше містера Фогга, зустрівшись в ході подорожі і з самим Жюлем Верном.
• 1918 - Гетьман Павло Скоропадський затвердив законопроект про заснування Української академії наук і призначив її перших дванадцятьох академіків. Ними стали геологи Володимир Вернадський та Павло Тутковський, біолог Микола Кащенко, механік Степан Тимошенко, правознавець Федір Тарановський, сходознавці Агатангел Кримський та Микола Петров, лінгвіст Степан Смаль-Стоцький, історики Дмитро Багалій та Орест Левицький, економісти Михайло Туган-Барановський та Володимир Косинський.

В цей день народилися

• 1840 - Клод Моне, французький живописець, основоположник імпресіонізму (Враження — схід сонця, Поле маків, Водяні лілеї).
• 1912 - Андрій Самійлович Малишко, український поет (Полудень віку, прозорість), громадський діяч.