Повсталі селяни та екзотична рослина у ботанічному саду — 17 листопада в історії

У роки Українська революції політична ситуація на Поділлі була складною та нестабільною. На зміну Центральній Раді прийшов Гетьманат, якого усунула від влади Директорія. Жоден з державних устроїв не розв’язав питання землі, через що селяни повірили більшовицькій пропаганді й не надто підтримували українську владу. Наприклад, ще за часів Гетьманату люди почали самовільно займати поміщицькі та церковні землі, випасали худобу на посівах ярих зернових.

До того ж сільське населення було невдоволене затяжною війною, постійними пограбуваннями з боку німецько-австрійських, «червоних» і польських військ. Це підштовхнуло їх до створення загонів самооборони, які вони назвали «республіками». Однією з них стала так звана Пашковецька республіка. Її центром стало село Пашківці Проскурівського повіту (нині Хмельницький район).

Вперше жителі Пашковець і Скаржинець напали на загін Армії УНР, які прибули у волость для проведення примусової мобілізації чоловіків у військо, реквізиції худоби й зерна. Їм вдалося роззброїти козаків і, як наслідок, отримати підтримку решти сіл Пашковецька волості. Також доєдналася низка населених пунктів Бахматовецької та Красилівської волостей. З озброєння «республіка» мали три гармати, 15 кулеметів і понад дві тисяч гвинтівок.
На початку вересня 1919 року Армія УНР повторила спробу захопити Пашківці. Місцеві жителі спільно з мешканцями сусідніх Стуфчинців і Лісових Гринівців відбили наступ. Подібна доля спіткала й наступну атаку зі сторони Красилова, яка сталася у жовтні.

А 17 листопада повсталі селяни на шляху до Старокостянтинова зупинили урядовий поїзд Симона Петлюри й після довгих умовлянь ледве пропустили його в напрямку Гусятина. У другій половині грудня того ж року селяни волості вели бойові дії з польськими військами. Жителі Пашковецької волості продовжували перешкоджати Армії УНР й під час Другого зимового походу, який тривав впродовж жовтня-листопада 1921 року.

Цей день в історії Хмельниччини

17 листопада 2015 року під час несення служби поблизу села Тополине Донецької області загинув Юрій Солтис. Герой був родом зі села Зяньківці колишнього Деражнянського району. Він захищав Україну в лавах 40-ї окремої артилерійської бригади.

У Хмельницькому 17 листопада 2018 року урочисто відкрили стелу з брендом міста. Розмістили її на Острові кохання, що Південному Бузі. Окрім бренду, який у темну пору підсвічується, з’явився новий напис: «Хмельницький 1431». Ці цифри означають дату першої писемної згадки про місто. Раніше ж на цьому місці щороку писали кількість років від дня писемної згадки. 

Підписатися на канал "Є" в Youtube

А торік цього дня сайт «Є» писав, що у Ботанічному саду Подільського державного університету розцвітала екзотична рослина — фуркрея. Вона особлива тим, що квітне лише раз у житті, а опісля цвітіння — гине.

«Хоч квітнуть фуркреї у нашому Ботанічному саду вже не вперше, все ж це рідкісне та дуже гарне видовище. Перед тим, як зацвісти, із розетки велетенського листя «вистрілює» квіткова стрілка, і росте вона досить інтенсивно. Від неї йдуть почергово пагони, вкриті біло-зеленкуватими квітами. Квіткову бруньку на нашій фуркреї ми побачили наприкінці серпня, а нині квітконіс вже нагадує «дерево», вкрите квітами», — розповіла тоді провідна фахівчиня Ботанічного саду Тетяна Пономаренко.

Коротко про історичні події, які сталися цього дня у світі та Україні

1663 рік — Гетьман Лівобережної України Іван Брюховецький підписав з представниками московського уряду так звані «Батуринські статті». Цей договір обмежив його владу та запровадив додаткові обов’язки. Зокрема, адміністрація гетьмана була зобов’язана коштом місцевого населення отримувати російське військо в Україні. Крім того, українським купцям заборонили продавати збіжжя на Правобережжі, завозити горілку й тютюн у російські міста, щоб не зашкодити державній монополії.

1869 рік — У Єгипті відбулося офіційне відкрився Суецького каналу, який з’єднав Середземне та Червоне моря. Він став найкоротшим морським шляхом між Європою та Азією. До того кораблям доводилося обпливати усю Африку. Будівництво 160-кілометрового каналу тривало десять років.

1941 рік — Посол США в Японії Джозеф Грю телеграфував про «плани Японії завдати найближчим часом несподіваного удару по США в районі Перл-Харбор». Проте керівництво американської розвідки проігнорували його повідомлення. Мовляв, інформація неправдива. Невдовзі, вранці 7 грудня, японська авіація завдала удару по Тихоокеанському флоту військово-морських сил США. Атакували військові аеродроми на острові Оаху й кораблі, які стояли на якорі у гавані Перл-Харбор. Це підштовхнуло США до вступу в Другу світову війну.

В цей день народилися

1890 рік — Костянтин Місевич, український бандурист, політичний та громадський діяч часів Української революції, депутат Української Центральної Ради… Також його вважають засновником кобзарської школи ХХ століття. А народився Костянтин Федорович у селі Лезневе, в передмісті Проскурова (нині мікрорайон Хмельницького). Працюючи на станції Проскурів телеграфістом, він познайомився з командиром 34-го корпусу генералом Скоропадським, якому допомагав роззброювати московське військо, яке поверталося з фронту. За часів Гетьманату його призначили комісаром подільської залізниці.

У листопаді 1920 року Костянтин Місевич разом з урядом УНР був змушений емігрувати в Польщу, де й розпочав навчати молодь музиці, а далі — гастролювати. Під час Другої світової війни він продовжував традиції українського епічного мандрівного співоцтва, їздив по селах, містах і містечках зі своєю бандурою. У ніч з 10 на 11 вересня біля села Попівці Тернопільської області під час бою між УПА та гестапо Костянтин Місевич отримав важке поранення. Щоб не дістатися живим в руки ворога, підтяв собі горло бритвою. Нині його ім’я носить Школа кобзарського мистецтва у Нью-Йорку.

Тріо бандуристів під керівництвом Костя Місевича. Львів, 1925 року. Фото: irp.te.ua

1942 рік — Мартін Скорсезе, американський кінорежисер. Зокрема, зняв стрічки «Таксист», «Банди Нью-Йорка», «Острів проклятих»…

1965 рік — Руслана Писанка, українська акторка та телеведуча.

1982 рік — Софія Андрухович, українська письменниця, перекладачка та публіцистка. Авторка торік екранізованого роману «Фелікс Австрія».