Розбудова Проскурова та жертви радянського режиму — 22 листопада в історії

22 листопада 1822 року на затвердження Подільському губернаторові було подано готовий проєктний план забудови Проскурова.

На початку літа 1822 року в Проскурові сталось надзвичайне лихо. Масштабна пожежа знищила майже усі дерев’яні споруди містечка. Зокрема, храм Різдва Богородиці. Від полум’я не постраждала лише «острівна» частина Проскурова, а ось «материкова» з єврейськими кварталами вигоріла дощенту. Саме це лихо дало поштовх докорінної перебудови містечка.

За розпорядженням виконувача обов’язки Подільського цивільного губернатора графа Грохольського, до згорілого Проскурова був відряджений губернський землемір Рудлицький з двома повітовими землемірами. За короткий час вони розробили проєктний план забудови міста, позначивши на місцевості рівчаками заплановані квартали, вулиці, провулки та ділянки для забудовників. Ухвалений на місцевому рівні план забудови доопрацював у Петербурзі головний містобудівник імперії архітектор Гесте, а опісля затвердив імператор Олександр І. Згідно з цим планом, на місці згорілого у пожежі храму було заплановане будівництво нового, вже мурованого, собору.

План забудови, затверджений імператором Олександром І. Фото: з архіву

Загалом Проскурів отримав чіткий поділ на вулиці: уся його територія була розбита на 31 квартал і 403 садибні ділянки. Хоча була приблизно збережена структура старої частини міста, запланували й розширення містечка у східному (вздовж Летичівської дороги) й південному (вздовж Кам’янецької) напрямках. Також план нормував типи забудови: одним кольором були позначені квартали «под каменные строения», іншим — «под деревянные и прочие строения». До плану були додані збірки проєктів типових фасадів будинків, з яких забудовники повинні були вибирати один зі запропонованих варіантів.

Цей день в історії Хмельниччини

22 листопада 1919 року в Зіньківцях нинішнього Кам’янець-Подільського району від тифу померла видатна українська акторка та оперна співачка Катерина Рубчакова. У липні 1919 року вона разом з львівським театром гастролювала в Кам’янці-Подільському. У складі трупи було чимало талановитих українських акторів. Наприклад, поруч із Катериною Рубчаковою на сцені грали її чоловік Іван і 16-річна донька Ольга, яка у майбутньому стала заслуженою артисткою України й однією з фундаторів київського театру імені Івана Франка.

22 листопада 2013 року у Хмельницькому розпочався Євромайдан. Вдень на головну площу області вийшли понад десяток людей. Проте вже зі шостої вечора кількість хмельничан почала зростати. Не завадив цьому навіть дощ. І вже за пів години на майдані Незалежності стала сотня людей. Тоді ж деякі активісти розбили кілька наметів поблизу Будинку рад. 

Підписатися на канал "Є" в Youtube

Цього дня у 2019 році сайт «Є» підготував матеріал «Імена тисяч вбитих у підвалах Проскурова досі невідомі». У ньому йшлося про те, як у місті радянська влада приховувала сліди власних злочинів. У 1990 році під час будівельних робіт на перетині вулиці Рибалка (нині Степана Бандери) та проспекту Миру працівники виявили людські останки. Будівельники роздивились знахідку. Це були черепи, а на них — характерні отвори від куль. Тоді ця подія набула певного резонансну, адже до того останки знаходили в різних частинах Хмельницького. Їх зібрали та віддали на зберігання комунальникам. Згодом у 1991 році сесія міської ради прийняла рішення про перепоховання знайдених останків на військовому кладовищі (на вулиці Кам’янецькій) з пам’ятним знаком «Жертвам репресій».

Коротко про історичні події, які сталися цього дня у світі та Україні

1963 рік — О 12:30 у центрі Далласа, штат Техас, стався замах на американського президента Джона Кеннеді. Лі Харві Освальд тричі вистрілив зі шостого поверху складу підручників, влучивши у лідера США і губернатора Техасу Джон Коннолі, який його супроводжував. Обидва проїжджали містом у відкритому автомобілі. Через пів години лікарі констатували смерть 35-го президента США. На той час Джону Кеннеді було 46 років.

2004 рік — Початок Помаранчевої революції.

2005 рік — Президента Віктор Ющенка своїм указом проголосив 22 листопада Днем свободи.

В цей день народилися

1869 рік — Андре Жід, французький письменник, лауреат Нобелівської премії 1947 року. Зокрема, його перу належать романи «Фальшивомонетники» та «Іммораліст».

1890 рік — Шарль де Голль, французький військовий та політичний діяч, президент Франції впродовж 1958-1969 років.