Втеча зі славутського концтабору — 23 листопада в історії

23 листопада 1943 року через підкоп з славутського концтабору «Грос-лазарет №301» зуміло втекти 15 людей. Роботи по прокладанню тунелю з підвалу другого блоку розпочали на початку травня 1943 року. Лаз, розміром метр на метр вирізали у підлозі, підкоп був довжиною біля 100 метрів, висотою 70 сантиметрів, шириною 60 сантиметрів на глибині 2 – 2,5 метри. Для робіт полонені мали чотири малі саперні лопати та ломи виготовлених із ліжок. Працювали в підкопі у дві-три зміни, по 5 чоловік в кожній.

Вирватися з полону і воювати з фашистами, голод, знущання, постійна загроза смерті спонукали полонених до індивідуальних та групових втеч з табору. Вони знаходили притулок у місцевих жителів Славути та навколишніх сіл. За неповними даними, за час існування концтабору втекло більш як дві тисячі полонених. Більшість з них стала бійцями першого партизанського загону на Славутчині.

Окрім цього, у «Грослазареті», таємно від німецької адміністрації, підпільники вели облік померлих полонених. Завдяки цій роботі на сьогодні відомо близько 20 тисяч прізвищ загиблих. За даними із сторінок газети: «Правда» з «Повідомлення Надзвичайної Державної Комісії» від серпня 1944 року, адміністрація, німецькі лікарі та охорона «Грослазарету» створювали нестерпні умови проживання. Зокрема, проводили злочинні досліди на людях, випробовуючи на них вакцини тифу, холери, туберкульозу та інших хвороб.

У таборі був створений спеціальний режим голоду, а скупчення в одному місці великої кількості людей (близько 2 тисяч в одному блоку, а всього їх було - 9) призводило до антисанітарії, яка сприяла новим захворюванням та поширенню епідемій. А хворих, поранених і вкрай виснажених людей примушували до тяжкої праці.

Сьогодні неподалік старих будівель колишнього концтабору також розміщені могили німців, румун та угорців, які були поховані тут вже після закінчення війни (близько 900 чоловік).

Цей день в історії Хмельниччини

У 1589 році цього дня Кам’янець-Подільський відвідав (13 листопада за старим стилем) Константинопольський патріарх Єремія II Транос. Він повертався з Москви до Константинополя. У Кам’янці-Подільському патріарх докінчив розпочатий у Тернополі суд над Львівським, Галицьким і Кам’янець-Подільським єпископом Гедеоном Балабаном. Загалом він протягом 1586–1589 років двічі відвідав Україну. У листопаді 1586 року брав участь в Тернопільсько-Кам'янецькому соборі.

23 листопада 1871 року дунаєвецька і заставська сільські громади, що входили до дунаєвецької православної парафії, провели схід й розглянули питання відкриття в Дунаївцях однокласного народного училища. Схід вирішив: відвести для училища дві класних кімнати та квартиру для учителя в кам’яному будинку, що належав церкві. Придбати для училища столи, лавки, дві класних чорних дошки, шафи, настінний годинник, дзвоник для збору дітей, для вчительської квартири – необхідні меблі; взяти на себе ремонт приміщення, у разі потреби – даху, грубок; забезпечити училище і квартиру учителя опаленням та освітленням; за рахунок громад мав утримуватись «тверезий і благополучний» сторож; громада виділила десятину церковної землі під город учителю і сад для училища, огородила їх.

На вирішення цих питань громада дозволила використати 80 карбованців із коштів церковного опікунства. Розпоряджатися цією сумою мали обрані сходом довірені особи – казначей церковного опікунства Тит Риндик та житель Заставля Петро Дутка. Ухвалу засвідчили з боку дунаєвецької громади 41 учасник сходу. Свої підписи і печатки поставили старости Дунаївців і Заставля, волосний старшина і писар. 13 грудня ухвалу затвердив мировий посередник 1-ої дільниці Ушицького повіту.

У 2019 році 23 листопада у Хмельницькому вшановували пам'ять жертв Голодоморів.З самого ранку в храмах Хмельницького відбулися богослужіння за загиблими. З нагоди скорботної дати у середмісті Хмельницького були встановлені екрани, на яких транслювалася документальні фільми про Голодомор. У центрі міста була презентована виставка стендів «Україна. 1932-1933. Геноцид. Голодомор». На майданчику біля кінотеатру імені Шевченка молодь міста спільно із курсантами Національної академії Державної прикордонної служби України провели тематичний флешмоб виклавши лампадками хрест в пам'ять про тих, хто загинув під час штучного голоду.

Наймасовішим заходом була скорботна хода, яка вирушила з майдану Незалежності та пройшла вулицями Соборною та Проскурівською до пам’ятника «Ангел Скорботи».

Сотні хмельничан йшли ходою тримаючи в руках запалені лампадки, квіти та колоски. Фото: з архіву

Коротко про історичні події, які сталися цього дня у світі та Україні

• 1852 — в Англії з'явилися перші поштові скриньки.
• 1889 — в готелі «Пале-Роял» в Сан-Франциско встановили перший у світі музичний автомат. Пристрій представляв собою фонограф з чотирма змінними свинцевими трубками. Музичні композиції відтворювалися після кидання клієнтом 5-центової монети у щілину.
• 1955 — в СРСР легалізували аборти.
• 1981 — у Китаї дозволили приватний бізнес, що стало початком світової експансії китайських товарів.

У цей день народилися

• 1887 — народився Борис Карлофф (Вільям Генрі Пратт), британський актор (Франкенштейн, Наречена Франкенштейна, Дім Франкенштейна, Син Франкенштейна, Помри, монстр, Чорна кімната, Острів мертвих, Мумія).
• 1935 — народився Володимир (Віктор Маркіянович Сабодан), митрополит Київський і всієї України (з 1992 р.); Герой України (2011).
• 1966 — народився Венсан Кассель, французький кіноактор (Чорний лебідь, Дванадцять друзів Оушена, Доберман, Ненависть).