Новорічні ялинки та командир військового округу Проскурова — 9 грудня в історії

Трішки історії, пов’язаної зі зимовими святами. Цього дня, 9 грудня, у 2015 році на хмельницькому майдані Незалежності почали встановлювати 26-метрову новорічну ялинку. Щоб її скласти, використали орієнтовно 380 хвойних дерев. Хоча ялинки встановлювали й в інших частинах міста, саме головна площа впродовж років була основною локацією для новорічних святкувань. Від цієї практики відмовилися після Революції Гідності та початку російсько-української війни, адже сама на майдані Незалежності хмельничани прощалися з полеглими Героями.

Востаннє ялинку на майдані Незалежності поставили у 2016 році. А з наступного року головною святковою локацією став майданчик біля кінотеатру імені Тараса Шевченка та прилегла до нього вулиця Проскурівська. Там у 2017-у міська влада встановила 18-метрову ялинку й організувала Різдвяний ярмарок.

Торік пандемія коронавірусу внесла свої корективи. Хмельничанам довелося відзначати Новий рік без традиційного концерту, а роботу Різдвяного ярмарку деякий час зупинити через оголошення в країні так званого локдауну.

Цьогоріч головна ялинка Хмельницького засяла 3 грудня й тоді фактично запрацював Різдвяний ярмарок. Хоча ситуація з коронавірусом не надто покращилася, але святкова програма обіцяє бути більш насиченою.

До теми: Як змінювалася головна ялинка Хмельницького протягом десяти років

Цей день в історії Хмельниччини

9 грудня 1912 року командувати військовим округом Проскурова призначили Олексія Каледіна. На наступний день після прибуття в місто замість урочистого представлення офіцерському складу й традиційного банкету новий командир несподівано оголосив бойовий. Всі ескадрони Бєлгородського полку та інші підрозділи дивізії включно зі штабістами Олексій Каледін зібрав у повній екіпіровці на іподромі у нинішньому мікрорайоні Дубове. Він прибув на огляд у польовій формі, сидячи верхи на коні.

Перші маневри на іподромі показали незлагодженість дій ескадронів і повну нездатність штабних офіцерів у вправах на коні. А коли генерал дав команду на марш, то вже після п’ятого кілометра деякі штабісти відстали від основної колони.

Ввечері того ж дня в офіцерському клубі Олексій Каледін зібрав офіцерський склад, але знову не на банкет. Це була нарада, на якій присутні затверджували план дій з вдосконалення бойової підготовки.

Коротко про історичні події, які сталися цього дня у світі та Україні

1968 рік — На конференції Інституту інженерів з електротехніки та електроніки в Сан-Франциско винахідник Дуглас Енгельбарт вперше продемонстрував роботу створеної ним комп’ютерної миші. За допомогою цього маніпулятора він зміг у режимі реального часу керувала курсором на екрані монітора. Втім, дійсно популярною миша стала лише через 20 років. Саме тоді з’явилось програмне забезпечення придатне для повноцінної роботи з комп’ютерною мишею, а її ціна стала доступною для споживачів.

1987 рік — У секторі Газа почалась Перша палестинська інтифада: повстання палестинців проти ізраїльтян. Спершу воно було хаотичним і мало характер так званої «війни каміння». Однак невдовзі стихійний виступ переріс у тривале й жорстоке протистояння, яке завершилося лише у 1993 році. За час Першої палестинської інтифади загинули 1 тисяча 162 палестинців і 160 ізраїльтян. Своєрідну крапку вдалося підписанням ізраїльсько-палестинської домовленості. Вона стала початком створення Палестинської автономії. Однак конфлікт не вичерпався й досі.

В цей день народилися

1608 рік — Джон Мілтон, англійський поет, прозаїк і політичний діяч. Відомий як автор епічної поеми «Втрачений рай».

1748 рік — Клод-Луї Бертолле, французький хімік, який вперше використав хлор для відбілювання паперу й тканини.

1863 рік — Борис Грінченко, український письменник, етнограф, мовознавець, перекладач, педагог і громадський діяч. Він став автором першого тлумачного словника української мови. Також він долучився до створення «Просвіти» і Української радикальної партії.