Фільм без акторів, гри і фальші зібрав майже чотири тисячі гривень (ФОТО, ВІДЕО)

У п’ятницю в синьому залі кінотеатру «Планета» вільними залишалися кілька місць. Вхід за добровільними внесками. Зал був заповнений бажаючими переглянути стрічку про війну на Сході, про те, чого не скажуть вголос офіційні особи з екранів телевізорів, про те, чого не видно у звітах міністрів та генералів. Фільм «Війна за свій рахунок» – це фільм, у якому немає акторів, гри і фальші. Фільм, у якому замість акторів – фізики-ядерники, науковці, дизайнери та мандрівники. Він показує шматочок справжньої війни в окремий відрізок часу, зі справжніми гарматами, танками, біженцями і сепаратистами. А головне – зі справжнім ставленням держави та її генералів до щирих українців, які, не рахуючись зі своїм життям, поїхали боронити країну.

«Ми пішли добровольцями до Національної гвардії, а принагідно прихопили з собою ще й відеокамеру. В результаті з того всього вийшов фільм – з нецензурною лексикою, емоціями, кадрами реальної стрілянини. Одним словом, справжній фільм про війну, тільки не награний, а реальний», – каже режисер Леонід Кантер.

«Ми хотіли відкрити скриньки і відразу після фільму передати гроші Леоніду, але йому треба було виходити в прямий ефір на «ГромадськомуТВ». Поки Леонід спілкувався з Настею Станко, я рахував гроші. Зібрали 3845 гривень! Їх одразу ж передав Леоніду Кантеру. Він акуратно їх склав та сховав, щоб потім використати на потреби наших вояків та розвитку нормального українського документального кіна, щоб ми мали змогу бачити реальний стан життя на Сході, людей, історії», – підсумував організатор, редактор «Газети Поділля» Володимир Гординський.

Зараз Леонід працює над фільмом «Добровольці Божої чоти» про добровольчий український корпус.
«Я кілька днів побув із цими людьми, побачив дивовижні подвиги, які вони зробили. І саме один із них ляже в основу фільму. Коли десантники відступили із нового терміналу Донецького аеропорту, залишивши БТРи, гранатомети та іншу техніку, хлопці з добровольчого корпусу сказали: «Якщо ми зараз же туди не повернемося, то вони (сепаратисти) нас нашою ж зброєю й знищать». Четверо осіб побігли відбивати термінал. Керував операцією доброволець, режисер дитячого театру, за ним бігли ресторатор, ландшафтний дизайнер і я з камерою. Потім підбігли кілька хлопців з 75-ї бригади, яких розбили, але вони повернулися. Термінал повернули, а через чотири години прийшло підкріплення – 95-а бригада», – поділився Леонід Кантер.

По закінченні фільму режисер відповів на запитання глядачів як стосовно самого фільму, так і щодо ставлення до війни, політики і ситуації в країні в цілому. 

Олександр Симчишин подарував режисеру книгу дружини героя Небесної сотні Сергія Бондарчука

"Кохання, розстріляне снайпером".