Король музичних інструментів

Довідка: Орган (від грец. «органон» – «інструмент» або «знаряддя») – музичний інструмент групи клавішно-духових інструментів. За звуковою палітрою та багатством засобів музичної виразності посідає перше місце серед музичних  інструментів. Орган, який знаходиться в обласній філармонії, має 3 мануали, 36 регістрів – по 9 у кожному мануалі і педалі.

Органному залу, що у Хмельницькій обласній філармонії, цього року виповнюється двадцять років. Звідки приїхав до нас головний музичний герой – орган, хто торкався його клавіш та чи водяться у ньому… миші? «Проскурівський телеграф» буквально зазирнув «в душу» музичному інструменту, щоб на власні очі побачити, «що там всередині і як».
Останній  із…  Чехії
Орган чеської фірми «Rieger Kloss», який прикрашає нашу філармонію – останній інструмент цієї фірми, встановлений в Україні, а ще – останній, встановлений за часи Радянського Союзу. Призначався він для концертного залу одного з російських міст, але на момент виготовлення зал виявився не готовим. Адже орган будують індивідуально під кожен зал. Яким чином у Хмельницькому «пронюхали», що є шанс скористатися ситуацією і встановити орган у нас – історія про це мовчить.
Чеські спеціалісти здійснили у філармонії акустичне обстеження і замість запланованої глядацької зали, запропонували встановити орган у фойє. Там, мовляв, відповідний рівень реверберації, тобто кращі акустичні властивості, ніж у залі. Для того, щоб встановити орган, будівельникам довелося розібрати частину балкону. Перший концерт органної музики у Хмельницькому відбувся 14 березня 1991 року. За двадцять років клавіш органу торкалися музиканти багатьох країн світу і різного рівня – від студентів консерваторій до віртуозів, котрих у світі одиниці.
«Душа»  органу
Орган – інструмент акустичний, і звук утворюється під дією тиску повітря у трубах різного діаметру, довжини, матеріалу. Однак, забезпечити нормальний тиск у трьох тисячах круглих, циліндричних, конусних і навіть квадратних трубах, з яких складається наш орган, не під силу жодному музиканту. Тому, колись для цього використовували міхи з накачаним у них повітрям, які розміщували позаду органу, а з винаходом електроенергії – застосовують двигун. Повітря надходить в міхи, згодом розподіляється у спеціальні повітряні ящики під окремими групами труб. «Під час гри всередині інструменту все вистукує, рухається, відкривається», – розповідає солістка-органістка Хмельницької філармонії Наталя Молдован. Труби різних розміру, форми і тональності створюють єдиний гармонійний звук, що виливається в прекрасні мелодії. Проте, не кожен музикант, навіть «клавішник», зможе грати на органі. За словами пані Наталі, між струнно-ударними клавішними інструментами та духовим, яким є орган, велика різниця у звукоутворенні, хоча розташування клавіш та октав однакові. Управління велетенським інструментом здійснюється з так званого ігрового столу, який називається шпільтіш. Під час гри органіст «бігає» по одному або кількох мануалах (клавіатури для рук) та педалях (клавіатури для ніг). Пані Наталя показує свої, колись «парадно-вихідні» шкіряні туфлі, які тепер використовує лише для гри на органі. «Спеціального взуття для гри не потрібно, – каже органістка, – але воно обов’язково має бути з чоловічим каблуком, м’яке, зручне, без прикрас і шкіряне, бо інше довго не витримує». Перед концертом вона не проводить жодних ритуалів і не вірить у забобони, проте обов’язково молиться, каже, що це допомагає зосередитися. «А ось, щодо догляду за самим інструментом, – ділиться Наталя Молдован, – то, я довіряю майстру, який щокварталу приїздить налаштовувати інструмент і, звичайно ж, собі. Взагалі-то, майстер має бути щодня біля органу, тому що він розстроюється від найменшого коливання температури чи вологості повітря, але за відсутності коштів – мусимо миритися з тим, що є». Останніми роками орган обслуговує органний майстер з Білої Церкви Олег Диптан.
«Рукаті »  миші
Щодо мишей. На щастя, орган надто молодий, щоб у ньому вже водилися гризуни. Та й доглядає його пані Наталя особисто, щоб точно знати – все чисто і гармонійно. Проте, без курйозів та майже детективної історії не обійшлося. «Одного разу я прийшла на роботу і обачила, що в органі не вистачає однієї трубки – розповідає органістка – Скільки ми не шукали, не випитували – жодних результатів. Довелося у київських майстрів замовити трубку такого ж розміру і з ідентичного матеріалу». Усіх працівників філармонії гріє думка, що частинку музичного інструменту привласнив собі палкий шанувальник органу (чи органістки).
До речі, ще один орган, щоправда менший за розмірами, встановлений на хорах Хмельницького костелу Христа Царя Всесвіту, що на проспекті Миру. Цей електричний орган має два мануали, клавіатуру для ніг та до сорок регістрів і бере участь у традиційних богослужіннях. З VII століття орган використо­вується в католицьких церквах для церковної музики, а згодом – для виконання творів світського характеру. Сучасний вигляд орган набув приблизно з XVI століття.