Дев’ятикласник з Хмельницького Микола Білорус підкорив голівудський подіум

До того ж у дитинстві пережив дві клінічні смерті і лікарі пологового будинку, котрі врятували його, казали, що хлопець навряд чи виживе і, найвірогідніше, залишиться інвалідом. Світлана поїхала на заробітки в Італію і забрала з собою Колю. Італійський клімат підійшов дитині і з того часу припинилися приступи задухи.
У серпні 2007 року Світлана Білорус разом із сином повернулися з Італії, де вони прожили близько шести років у Палермо. Мама працювала на телебаченні, іноді брала з собою сина. Гарненького хлопчика помітили, і він навіть декілька разів ходив по подіуму, його фотографували, і маму це тішило, вона пишалася своїм сином. Саме тоді в Палермо він отримав свій перший досвід моделі. Про те, що модельний бізнес стане його покликанням, ніхто й не здогадувався. Якось у 2004 році у Ватикані, - пригадує мама, - був хресний хід, і Микола ніс хрест, Світлана Іванівна чи то жартома, чи то справді так думала, вигукнула: «Ось який буде священик! На що священик, який стояв поряд, відповів: «Ні, він буде у вас зіркою екрана й доб’ється неабияких успіхів, і я на це його благословляю».
Миколу вчили правильно ходити у Хмельницькому
Повернувшись в Хмельницький, Коля пішов у п’ятий клас. За плечима мав чималий багаж, однак зовсім незатребуваний – італійська, трошки англійська мови та жодних знань з української та російської. У школі чомусь хлопця не сприйняли, хоча він потребував допомоги – треба ж було вчитися. Хто у цьому винен, зараз важко розібратися: чи заздрощі з боку однокласників, чи невміння спілкуватися через брак мови? Хлопець, незважаючи на неприязнь, намагався брати участь у житті класу, школи. Коля згадує про випадок, який з одного боку його трохи засмутив, а з іншого – став поштовхом, щоб себе реалізувати. У 2008 році в школі готувалися до конкурсу «Містер Осінь», але взяти участь у ньому Миколі не дозволили. Мабуть, цей випадок і спонукав хлопця довести усім, що він зуміє знайти своє місце під сонцем. У 2009-2011 роках він вчився у дитячому телевізійному агентстві, очолюване Анастасією Рублевською, після закінчення якого отримав сертифікат журналіста. Після вів дитячу програму на Хмельницькому телебаченні. Там же на телебаченні доля звела його зі Світланою Краснюк, директором студентського Будинку мод інституту конструювання і моделювання одягу. Світлана Георгіївна також очолювала дитячу модельну студію «Афродіта». Побачивши Миколу Білоруса, вона запропонувала стати учнем цієї студії. За її словами, він якраз їй підходив до того ж нагадував Ді Капріо у молодості. «Лише потрібно трошки схуднути й навчитися правильно ходити», - казала вона йому.
Світлана Краснюк навчила Миколу не тільки гарно і правильно ходити по подіуму, але й позбутися проблем з ногами.
Своєю ж артистичністю, манерами, правильною мовою Коля зобов’язаний Миколі Лукевичу, керівникові дитячого театру «Скарбничка» у Хмельницькій школі мистецтв. Він грав у цьому театрі і все, що йому говорили, всмоктував, як губка.
Перші кроки до успіху
Згодом Світлана Краснюк запропонувала Миколі взяти участь у фестивалі «Сонце, радість, краса», який відбувався у Болгарії за участю восьми країн світу. На своєму першому конкурсі у номінації «модель» Микола Білорус переміг, посівши перше місце. Після цього конкурсу його запросили взяти участь у міжнародному конкурсі «Містер світу», також у Болгарії. Представники з 16 країн змагалися за найвищі нагороди. Микола цього разу отримав Гран-прі. Це була друга престижна нагорода 14-річного хлопця. Протягом року вдалося взяти участь у декількох конкурсах і отримати найвищі нагороди. Це було й велике навантаження, а головне, його переповнювала радість, що вдалося, попри все, довести не тільки самому собі, а й усім, що у нього непогано виходить. Чергового запрошення не довелося довго чекати. Наступною була пропозиція з Росії взяти участь у міжнародному арт-фешені, який проводився у Туреччині у листопаді 2011 року. Цього разу Микола виборов Гран-прі у двох номінаціях: «конкурсі краси» і «найкраща чоловіча модель». Продюсер модельного бізнесу з Росії Олександр Васильєв, який був членом журі, поцікавився, які у хлопця подальші плани. Мама відповіла, що Микола хоче вступати до медичного навчального закладу. Однак продюсер зауважив, що саме подіум, телебачення покликання хлопця.
«Модель світу»
Як переможець, Микола отримав від засновниці конкурсу Тетяни Праскової пропозицію взяти участь у міжнародному чемпіонаті в Голівуді. Микола з радістю погодився, а вже через деякий час отримав із США від президента міжнародного чемпіонату виконавських видів мистецтв («World Championships of Performing Arts») Грифа О’Ніла запрошення для участі у 16-у міжнародному чемпіонаті. Його ще називають Олімпійськими іграми для виконавців і артистів. Це престижна подія глобального масштабу, яка надає можливість виконавцям представити свою країну й талант в Голівуді. Серед артистів – і досвідчені , і початківці з усіх куточків світу. Учасники мають можливість вдосконалювати свою майстерність на освітніх семінарах, майстер-класах. Щороку близько 75000 артистів з усього світу подають заявки на участь. Судді шукають ту особливу харизму, яка є у більшості популярних артистів. Виступ триває всього шістдесят секунд, і регламенту суворо дотримуються. Протягом цього часу треба встигнути продемонструвати свою майстерність.
Цього року Україну представляли три виконавці: Анастасія Заграй (до речі, також хмельничанка), Микола Білорус та Сара Окс, француженка українського походження. Дві тисячі учасників взяли участь у цьому чемпіонаті. У напівфінал потрапили 500 чоловік, у фінал лише 50. «Цей конкурс, - каже мама, - дуже престижний, я б сказала, - це форум зірок. Американські зірки естради, телебачення, актори більшість з них починали саме з нього, до прикладу, Брітні Спірс. На конкурсі було багато агентів, продюсерів, фотографів».
Микола представляв Україну в номінації «модель» і, коли він потрапив до півфіналу в двох номінаціях «танці» і «модель», то у його мами, Світлани Іванівни, від здивування були, як-то кажуть, квадратні очі. До фіналу Микола потрапив у номінації «модель серед чоловіків у категорії «юніори» і отримав золоту медаль, Гран-прі й зірку з написом «модель світу».
«Головне, не зациклюватися на перемогах і працювати»
На всі конкурси костюми, за ескізами Миколи, шила талановита майстриня з Хмельницького Світлана Вербицька, неперевершено втілюючи всі задуми хлопця. «І як же було приємно дізнатися, - каже Микола, - що Доріанн Арнольд, представниця фірми «LA Models» в Голівуді відзначила креативність наших костюмів».
«Запрошень після перемоги, - каже мама, - було дуже багато. Але у нас є проблема – вік, Миколі всього 15 років. Контракти все ж отримали. Коля уклав два: один від великої групи менеджерів на два роки до 2014 року, який надає можливість бути ведучим на телебаченні у Нью-Йорку, а також моделлю, актором у Голівуді, Лос-Анджелесі та Нью-Йорку, другий укладено з компанією «Global one», який надає можливість працювати моделлю у східних країнах (Китаї, Кореї, Японії). А також Миколу визнали як фотомодель і запросили зніматися в художньому фільмі. Ці контракти надають можливість оформити візу для обдарованих дітей. До того ж у жовтні цього року Миколу Білоруса запросили бути членом журі на арт-фешн, який відбудеться у Туреччині.
«В нашій країні дуже багато талановитих дітей, - каже Микола, - у мене є така мрія: коли я влаштуюся і буду працювати, обов’язково допомагатиму обдарованим дітям з України, тому що знаю, як це важко, пробитись кудись».
Щодо подальших планів, то Микола вирішив остаточно стати моделлю і планує вступити на міжнародний факультет в США, щоб отримати фах журналіста-міжнародника. На запитання, як справляється з «тягарем» слави, він відповів: «Головне, не зациклюватися на перемогах, не лінуватися працювати над собою й постійно вдосконалюватися, а тоді не залишиться часу думати про славу».