В художньому музеї вшановували пам'ять Людмили Мазур

Такий вечір пам’яті художниці влаштовують тут уже дванадцятий рік поспіль. Вернісаж супроводжувався презентацією комплекта листівок-репродукцій творів мисткині. В самій експозиції представлено 20 робіт із музейної колекції, які висвітлюють останній період творчості талановитої художниці. Всі композиції ілюструють масштабну глибину художнього образу й створені за допомогою паперу та ножиць. Подекуди, замість витинання гострим лезом, Людмила Олександрівна просто розривала папір пальцями. Вона не лише осучаснила традиційний вид народної творчості, а й, зберігаючи його самобутність, витворила нову мистецьку якість, збагатила витинанку засобами малярства, графіки та монументалізму. На виставці були присутні чоловік художниці й талановитий митець Микола Мазур та донька Оксана, яка також ступила на мистецьку стезю. Не обійшлося і без “останнього творіння Людмили Мазур” - її маленької онучки Яринки, яка почувалася серед робіт своєї бабусі, як удома. Син Богдан - відомий скульптор, який нині мешкає у Києві — приїхати на виставку матері не зміг. На жаль, земний шлях цієї непересічної особистості та обдарованої художниці виявився надто коротким, аби міг повною мірою реалізуватися її мистецький потенціал. Нагадаємо, що померла Людмила Олександрівна після тривалої важкої хвороби у Києві, але похована у Хмельницькому, з яким було пов’язане все її життя. Нам же вона залишила на згадку свої унікальні роботи, які без перебільшення можна називати шедеврами.