Знайомтесь ближче — Віталій Швед: нині — голова Хмельницької міської виборчої комісії, а колись — бас-гітарист молодіжного гурту «Ваганти»
Нинішній Хмельницький національний університет, а колишній Технологічний інститут побутового обслуговування випустив чимало талановитих кадрів. Ось і міську виборчу комісію очолює колишній студент саме цього вишу.
Отож кінець сімдесятих-початок вісімдесятих — часи, коли музичними королями були Бітли, а Андрій Макаревич та «Машина времени» набували популярності, у Хмельницькому виступає молодіжний студентський гурт «Ваганти». Напевно, назву вигадали на честь середньовічних бродячих студентів-акторів, яких називали вагантами.
«Заснували гурт друзі, вони були старші курси на два, на три, - пригадує пан Віталій. - Прийшов з армії, відновився в інституті на денній формі навчання. А на факультеті у нас була самодіяльність. Тоді ж всі займалися самодіяльністю! Мене вже знали, бо я професійно займався музикою ще до армії. І ось так я потрапив до гурту».
В дитинстві майбутній студент ХТІПО навчався у музичній студії, яка прирівнювалася до рівня школи, з класу баяну. Хоча потім у «Вагантах» грав на бас-гітарі. Як пояснив сам пан Швед, «так якось вийшло» за домовленістю між учасниками гурту.
«У нас взагалі була дуже сильна, професійна команда! Два співаки — просто колосальні! Один був баритон, а інший — тенор. Ось «Беловежскую пущу» виконував, як в оригіналі, з усіма верхніми нотами. Дівчатам дуже подобалося! - ділиться голова виборчої комісії. - Ми співали в стилі гуртів «Аракс», «Мишина времени», «The Beatles». Наче і попса, як нині називають, але інша, інтелектуальніша, ніж теперішня. Слухали пісні на програвачах, тоді ще записи були на бобінах. На слух, як кажуть музиканти, знімали пісню і виконували».
Концерти студентської самодіяльності могли тривати не одну годину. Хореографічні виступи, Студентський театр естрадних мініатюр, співаки і, безумовно, «Ваганти». Все керівництво навчального закладу завжди сиділо у перших рядах на виступах. Концерти давали і у театрі нині імені Старицького, тоді ще Петровського, у філармонії, будинку культури. Траплялося виступати й на загальноміських концетрах. Найбільший концерт, який пригадав пан Віталій, - виступ у Тернополі на День визволення міста. Із ХТІПО виїхало 5 автобусів артистів самодіяльності. Також інші виші представили свої таланти. Глядацький зал не менший, ніж у хмельницькому драматичному театрі. Грандіозне студентське дійство у кілька годин!
Віталій Швед був у другому складі гурту. Старші побратими, закінчивши навчання, залишили гурт, а молода зміна перейняла естафету. Як пригадав Віталій Борисович, після другого складу був ще третій, але вже останній. Хоча після закінчення вишу пан Швед не полишив музику. Вже працюючи інженером на виробництві, вечорами грав із друзями у ресторанах Хмельницького. Це був офіційний підробіток, зі ставкою, ще й молодь навчали. Але часи модного бас-гітариста залишилися у минулому.
«Нині ж руками ніхто не грає! Ніхто не цінує живу музику», - вважає пан Віталій.
Тому вже досить давно не грає, але пригадує ті часи з усмішкою, мовляв, як було весело, цікаво, просто класно!
Тільки зареєстровані користувачі мають змогу залишати коментарі!
Будь ласка, зареєструйтеcя або виконайте вхід під своїм акаунтом!
Переваги зареєстрованих користувачів
Зареєстровані користувачі користуються перевагами: