Поки три місяці слухалася справа кам’янецького мера, прокуратура «копала» нові докази

Наступив найважливіший момент – допит головного обвинуваченого, який під час досудового слідства відмовлявся давати свідчення. 22 березня Анатолій Макарович надав докладні пояснення щодо всіх епізодів, включених до справи. Він категорично заперечує свою вину, і переконаний: проти нього було зроблено провокацію задля усунення як прохідного кандидата на посаду міського голови на місцевих виборах 2010 року. «Зацікавлені посадові особи організували проти мене кримінальну справу», – заявив Анатолій Нестерук.
“Підприємці не виконували свої зобов’язання”
Оскільки в матеріалах справи обвинувачення постійно звертає увагу на його вплив на депутатський корпус при вирішенні земельного питання підприємця Геселєва та його компаньйонів, то Анатолій Макарович нагадав: його обрали міським головою лише влітку 2008 року на позачергових виборах, на той час рада вже була сформована, отож про вплив говорити не доводиться. Підсудний також заявив: «Якби проводилося прослуховування мого кабінету цілодобово, то тоді б стало зрозуміло, скільки людей щодня до мене приходило і скільком я допомагав». А працювати, наголосив Анатолій Нестерук, йому випало в час тяжкої економічної кризи, окрім звичних проблем, додалася ще й не одна державного масштабу, як от, до прикладу, вимушене переселення мешканців 72 квартир із аварійного будинку на Нігинському шосе, 1а. Йому вдалося її розв’язати. Як і багато інших непростих питань. Зокрема, і довелося півтора року судитися за майновий комплекс тепло-водомереж, який перебував у оренді в столичного товариства на вкрай невигідних для громади умовах. «У місті до мого приходу, – наголосив Нестерук, – було розкрадено майно тролейбусної лінії, спалено державний архів.»
По суті справи Нестерук повідомив, що підприємця Геселєва до нього в кабінет, де йшла нарада, привів начальник Держкомзему в Кам’янці-Подільському Віктор Кравчук. Він повідомив про бажання Геселєва надати благодійну допомогу на розвиток міста на суму 300 тисяч гривень за переоформлення земельної ділянки, яка на той час була в оренді у підприємця Миронюка. Він там довгий час нічого не робив, відтак бюджет міста зазнавав збитків. До речі, про Кравчука підтвердили свідки Валерій Андрухович, Олег Демчук, пам’ятає цю нараду й підсудний Микола Нечай. Проте, факт заперечили Геселєв та сам Кравчук. Анатолій Макарович нагадав і про сесію, яка розглядала земельне питання, під час обговорення якого звучала згадана сума (в суді підтвердили це й депутати). Земельна ділянка, (яку тепер у Кам’янці-Подільському знають і малі діти) не була у потерпілого ні в оренді, ні в власності, а належала до вересня 2010 року зовсім іншому підприємцю, Геселєв та його компаньйони з жодними письмовими заявами щодо ділянки до влади не зверталися. «То як я міг гальмувати справу чи вимагати за неї хабара від вас?!» – запитав Нестерук. «І чи міг я перед виборами взяти у вас готівкою 50 тисяч гривень, на сесії вже прозвучала цифра 300 тисяч, то як це я мав звітувати лише за 250?!» У матеріалах справи, які постійно цитує Нестерук, є лист виконкому до згаданих підприємців із проханням надати благодійну допомогу місту та його комунальним підприємствам. За поясненням Анатолія Макаровича, була домовленість із Геселєвим та Костинським, що вони перерахують кошти до кінця 2009 року. Спочатку вони перерахували частину коштів, мер доручив контролювати це питання першому заступнику Андруховичу. Однак, підприємці почали водити владу за ніс. «Таких підприємців у моєму житті не попадалося, – сказав Нестерук. – А я ж, навіть коли дізнався про їх минуле, ставився до них, як до людей, бо всяке в житті буває». Оскільки зобов’язання не виконувалося, то мер вже сам у січні та лютому 2010 року нагадав Геселєву та Костинському про їх обіцянки.
“Геселєв проплачував проживання у готелі урядової делегації”
Анатолій Нестерук дивується, чому це Геселєв не приніс помічені в СБУ 60 тисяч йому, а подався до Миколи Нечая. «Адже я того дня приїхав із Хмельницького саме в той час, що й Геселєв підкотив на своєму джипі під міську раду». За поясненнями Нестерука та Нечая, жодної змови між ними щодо отримання від Геселєва готівки не існувало. Мер дав вказівку керуючому справами підготувати рахунок для Геселєва про надання допомоги місту на проведення міжнародного фестивалю «Острів скарбів». Потрібно було 30 тисяч гривень, які в останній момент не дофінансувала область. Відкласти фестиваль не могли, бо були запрошені делегації з семи країн. «Якби про це стало відомо хоча б 14 вересня, коли на сесії вносили корективи в міський бюджет, то можливо, ці кошти були б віднайдені в міській казні. Тому я подзвонив Геселєву і сказав, щоб він не перераховував кошти на одне з комунальних підприємств, а зайшов до мене. Тоді, у п’ятницю, 17 вересня я сказав йому, щоб він 30 тисяч перерахував на спецрахунок виконкому для проведення масових заходів. Про готівку мова не йшла». Микола Нечай визнає себе винним у одному – не встиг підготувати листа з рахунком для Геселєва. До слова, його свідчення з свідченнями Нестерука не розходяться. Чому Геселєв приніс Нечаю не 30, а 60 тисяч? Нестерук теж пояснив: цієї суми було якраз впору, щоб кваліфікувати злочин як важкий. Інакше б задумана операція просто провалилася б. Тому-то Геселєв, припускає Нестерук, і не проплатив деякі рахунки комунальним підприємствам, зокрема, для ремонту даху в стоматполіклініці. Звідки в кабінеті Нестерука взялися рахунки, які начебто мер давав Геселєву, підсудний пояснив так: «Мій кабінет після арешту не опечатали. Можливо, ці документи було й підкинуто».
Миколу Нечая потерпілий та його компаньйон вже не раз називали жертвою обставин. Як з’ясував суд, обоє з ним до 17 ве ресня не були знайомі, він в них грошей чи подарунків ніколи не вимагав, рахунків не давав. Йому відомо лише про дві проплати Геселєва на загальну суму 2480 гривень – за принтер для ліцею та подарункові набори для МНС, бо ці подарунки він на прохання мера підбирав особисто. «Гроші, – сказав йому Нестерук, – будемо шукати.» Але державне обвинувачення продовжує інкримінувати Нечаю хабар у сумі 119 тис. грн. «Хто буде доводити це?» – питав суддя кілька разів.
Пікантна ситуація виникла навколо рахунку, який Геселєв оплатив за проживання делегації в готелі «Клеопатра». Як з’ясувалося, це була урядова делегація на чолі з прем’єр-міністром, п’ятьма народними депутатами в складі, а також… прокурором області та начальником обласного управління СБУ. Такими поселеннями займається не місцева рада, а Служба Безпеки. «Чому проживання й харчування таких осіб проплачував саме підприємець Геселєв – мені невідомо»,- заявив Анатолій Нестерук.
Головуючий у суді Володимир Шклярук ще з попередніх слухань випровадив із залу представників громади. Мовляв, немає місця, бо багато свідків. Тепер місце вже є, слухання залишаються відкритими, але простих громадян до зали практично не пускають. Головуючий чомусь скаржиться на тиск на суд, провокації. Він суворо вказав караулу, аби не допускали спілкування з підсудними. Хоч спілкувалися з ними виключно громадські захисники (якими є дружини, інші родичі). Законом це передбачено. На що адвокати мусили заявити клопотання. «А що, хтось вам забороняв?!»- здивувався головуючий. До неочікуваної новели вдався й прокурор. Він попросив приєднати до справи компакт-диск із новими доказами. Де вони взялися, якщо справу з усіма матеріалами було передано до суду ще минулого року, а з вересня до нинішнього дня Нестерук та Нечай знаходяться в СІЗО?! Суддя пообіцяв повернутися до диска пізніше. Наступні засідання відбудуться 4-6 квітня. Очікується слухання аудіоматеріалів справи.