«Головне – не заважати стрілі вцілити у десятку»

Хто з нас у дитинстві не майстрував з гілок та гумки, взятої нишком з маминого шиття, лука й не запускав стріли до сусідського городу? А ігри в індійців та блідолицих! Скільки захоплення й азарту приносили вони! Дитинство минуло, а згадки про нього час від часу спливають, і повернутися туди так хочеться! Виявляється, це можна зробити, принаймні – постріляти з лука. Звісно, спортсмени цим займаються професійно, адже стрільба з лука належить до олімпійських видів спорту. Але спробувати себе у ньому може кожен, тим паче, що, кажуть знавці, це дає хорошу розрядку після трудового дня, знімає напругу та дарує гарний настрій. Вже два роки на Хмельниччині діє федерація стрільби з лука. Її очолює та веде гурток стрільби з лука військовослужбовець-прикордонник, кандидат в майстри спорту, учасник міжнародних, всеукраїнських та регіональних змагань Андрій Сіньковський.
Терпіння і дисципліна
Саме у цьому, зазначив пан Андрій, полягає секрет успіху. Але насправді одразу відчуваєш, що не завадило б мати міцні руки. Розтягнути тятиву блочного лука з першого разу мені виявилося не під силу. З допомогою тренера таки розтягую її, цілюся, співставляючи прицільні точки на агрегаті з жовтою плямою на мішені, спускаю курок (так званий блочний лук має приціл, курок – зброя все-таки!), і стріла з тихим стукотом потрапляє у мішень. Не десятка, звісно, та все-таки... Від незвички руки швидко втомлюються. Але чоловіки, які тренуються тут не один день, стріляють майже без передиху. Наскільки важливі терпіння й дисципліна, про які говорив тренер на початку розмови, починаєш розуміти десь через півгодини тренувань. «За білу лінію не заходити, лук має бути або опущений донизу, або спрямований у мішень», – м’яко, але категорично навчає Андрій Сіньковський. І ретельно стежить, аби ніхто – ні дорослі, ані малі вихованці – не порушував головних правил безпеки. А ще – потрібно правильно стати, не підносити догори руку, яка натягує тятиву, не поспішати, не робити різких рухів. Секретів у цій справі дуже багато. Андрій Сіньковський дізнавався про них поступово.
Захоплення з Інтернету
Для військовослужбовця-прикордонника Андрія Сіньковського зброя та стрільба – не новина. Але як виглядають традиційний та блочний лук, що таке – стріляти з них, тривалий час навіть не здогадувався. Аж доки не засів у світовій павутині й не натрапив на таку інформацію. З Інтернету ж дізнався, що в Україні є люди, які професійно займаються стрільбою з лука. Познайомився з ними. Поїхав до Києва, купив лук, стріли. І почав тренуватися. Найскладніше було не оволодіння технікою стрільби, а знайти місце для занять. Вишукував безлюдні закутки, довго озирався, перш ніж встановити мішень і випустити стрілу. «Це було не лише складно, а й страшно, – згадує про свої труднощі Андрій Сіньковський. – Я дуже боявся, щоб раптом ніхто нізвідки не вийшов, щоб нікому не нанести шкоди. Але Бог милував». Згодом знайшов приміщення, організував гурток стрільців. А сам почав брати участь у змаганнях. Спочатку представляв Львів, потім на змаганнях почав «світитися» Хмельницький. З часом у Андрія Сіньковського з’явилося багато друзів-однодумців в усій Україні. Вони порадили створити обласну федерацію стрільби з лука, яку пан Андрій очолив. «Сьогодні використовуються два види лука – блочний і класичний, – пояснює пан Андрій. – Класичний має традиційну будову. Блочний – сучасніший. Федерація стрільби з лука об’єднує стрільбу з блочного та класичного луків. У нашому гуртку тренуються вісім чоловік, ще декілька приходять, приглядаються. Займаються не лише діти, а й дорослі, бо навчитися стріляти можна у будь-якому віці».
Стрільбі з лука – близько двадцяти тисяч років
Лук, ручна зброя для метання стріл, використовувався майже у всіх племен і народів на війні й на полюванні з епохи мезоліту – 12-17 тисяч років до нашої ери – й до XVII століття нашої ери. У питанні про час і місце появи першого лука у вчених і донині немає єдиної думки. Однак, можна з впевненістю стверджувати, що він був уже в кам’яному віці. Деякі історики вважають, що винахід примітивного лука й стріл виявився для людства не менш важливою подією, ніж вперше добутий вогонь або винахід колеса. Лук змінив шляхи й долі багатьох народів.
У наш час стрільба з лука стала спортом, причому олімпійським. Його розвитку сприяло створення міжнародної федерації стрільби з лука – ФІТА. Є така федерація в Україні, і вже два роки – у нашій області.