«Мій ангел зі мною!»

 Раніше воно було призабуте, як і деякі інші культурні традиції. А в 20-30-хх роках минулого століття навіть зазнало гонінь. День ангела в християнстві називають іменинами – день, присвячений святому, який повинна відзначати людина, названа ім’ям цього святого при хрещенні.
Це свято повертається, бо в церквах нині видають посвідчення про хрещення, де зазначають не тільки дату цієї визначної події, назву церкви, хрещених батьків, а й день ангела.
Священик Ігор церкви Різдва Пресвятої Богородиці, що на Полтавщині, каже, що такі посвідчення почали видавати років десять тому.
– Кожному християнину при хрещенні Бог дає ангела-охоронця, який невидимо обороняє людину в усьому, допомагає і підтримує, охороняє його земне життя від бід і напастей. Застерігає від гріхів, оберігає у страшний час смерті та не залишає після кончини, – розказує священик Ігор. – Ангели зображуються на іконах у вигляді красивих юнаків у знак їх духовної краси. Їх крила означають, що вони швидко виконують волю Божу.
Священик розповідає, що коли ще не було ні світу, ні людини, Бог сотворив ангелів. Вони – духи безтілесні, невидимі та безсмертні, як і наші душі. Але Бог нагородив їх вищими силами і можливостями, ніж людину. Ангели завжди виконують волю Божу. Багато разів вони являлись видимими образами, приймаючи тілесний вигляд, коли Бог посилав їх до людей сказати чи оповістити свою волю. Тому слово «ангел» означає «вісник».
– Багато святих мають однакові імена і не одну дату їх вшанування. Але святий покровитель у людини тільки один і вшановується його пам'ять теж раз на рік. Найближча дата пам’яті свого святого, ім’я якого носить людина, наступна після числа народження. Вона і є днем ангела, – розказує священик Ігор. Додає, що в день ангела вранці людина має прийти до церкви, аби причаститися, сповідатися. Відзначати його треба обов’язково, можна як і день народження, запросивши до столу рідних, хрещених для святкової трапези і теплої бесіди.
До речі, нині актуальними подарунками до дня ангела є тканина, ангелочки, листівки, ікони, срібні хрестики чи ладанки, свічки із вишуканими підсвічниками і, звісно, торти.
Традиція відзначати день ангела була відома ще з 17 ст. За часів Русі в родинах було прийнято завчасно варити пиво, випікати іменні пироги, короваї та калачі. Цього дня іменинник обов’язково відвідував церкву, замовляв молебень за здоров’я, запалював свічку та прикладався вустами до ікони свого небесного покровителя. Увечері були посиденьки, на яких почесними гостями вважалися хрещені батьки. «Коронною» стравою дня ангела був великий іменний пиріг. Проте свічки на нього чомусь не ставили. Святкову випічку – пиріжки та калачі – роздавали родичам та друзям. Гості неодмінно мали заспівати хором за столом на знак довголіття винуватця свята. Іменини раніше вважали навіть більш значимим святом, ніж день народження. Ангела-охоронця вшановували, йому молилися про захист.
Вийти на зв'язок із своїм ангелом досить просто. Якщо ви відчуваєте невпевненість у своїх силах, розпач, покличте його на допомогу, і він неодмінно прийде. Можна просто сказати: «Сили Небесні зі мною!»
Дехто з батьків після народження дитини переймаються вибором імені, адже вважається, що бажано дати немовляті ім’я святого, який теж народився цього дня. Мовляв, тоді доля буде прихильнішою до людини з дитячих років і до старості. Для цього керувалися святцями.
– Це хороша практика. У давнину так і робили, але це необов’язково, – коментує співрозмовник. А й дійсно, адже сьогодні імена своїм дітям батьки дають, керуючись власними смаками та надаючи перевагу моді, або як у пам'ять про когось із родичів.
До речі, якщо при обряді хрещення імені немає в святцях, то обирають найбільш близьке по звучанню: Анжеліка-Ангеліна, Жанна-Іоанна, Мілана-Міліца. А нашому ангелу-охоронцю, який постійно супроводжує нас і допомагає іти правильним життєвим шляхом, кожного вечора варто хоча б подумки перед сном дякувати за день, що минув. Просто сказати йому щире спасибі.

Віта КОНОВАЛЕНКО.