ye-logo.v1.2

Варенична «Побєда»: перші поразки і перемоги

Суспільство 5915
Фото: Дмитра Скрипника

У мене немає ностальгії за радянським періодом нашого життя, це точно. Але у багатьох є.

 Цим можна пояснити ажіотаж навколо вареничної «Побєда», котру тиждень тому відкрили у Хмельницькому. Та ще й, напевне, звичайною людською цікавістю – усім кортіло поглянути, що ж зроблять на місці скандального «Ситого будяка», який так майстерно розкритикувала в своїй програмі Ольга Фреймут. Без сумніву, хвилі інтересу швидко спадають, але ми не стали цього очікувати. І побували у вареничній у самий розпал – на третій день після відкриття, та ще й в обідній час, щоб піднести вам, шановні читачі, свіженьку інформацію про новий заклад.
Старі фотографії передовиків виробництва, книжки і герань на вікнах…
Усе це одразу привабило око в «Побєді», де стиль, треба відмітити, дотриманий в усьому до кінця. Зал облаштований у вигляді комунальної квартири – ніби розділений на кімнати, зокрема, має «дитячу» та «кабінет». Кухня, де роблять вареники, за скляною перегородкою – щоб всі бачили, хто та що там робить (такий же принцип застосовано у «М-кафе», і це не дивно – власники ті ж самі). Торшери із тканин і газет, меню у вигляді газети «Известия», навіть посуд відповідний, білий у горошок, й до болю знайомі гранчаки. Деякі, я сказала б, відсотків 50, відвідувачі теж «підтримують» радянський дух безкультурності, коли робітник міг наплювати на всі умовності, а кухарка – витерти скатеркою руки, й інтелігенція вважалася непотрібною «прослойкою» в суспільному пирозі. Як інакше пояснити те, що вони не зачиняють за собою двері, заходячи та виходячи з кафе? Нас ледь не видуло з приміщення, а офіціанти через кожну хвилину змушені були бігти і зачиняти двері замість того, щоб оперативно обслуговувати клієнтів. Не знаю, чи цим скористалися троє відвідувачів, які пішли з «Побєди», так і не заплативши…Напевне, подумали, що настав комунізм, де гроші – просто пережиток минулого.
Огірки – як ропа, пересолене м’ясо, але смачні вареники та хліб
Пообідати в новій вареничній можна на гривень 50: перше, друге і салат, тож ціни можна вважати демократичними. Щоправда, це не дозволяє кухарям так пересолювати огірки та м’ясо, і робити «ніяким» салат «Мімоза». Що ж, спишемо це на хворобу росту, як і те, що в наявності не було практично половини з того, що ми замовили – салатів, вареників, а капусту до реберець нам чомусь не поклали. Зате вареники і пельмені, а ще більше – хліб домашньої випічки – вдалися на відмінно. Як і варто було очікувати в «Побєді» - у меню до болю знайомі з дитинства страви: олів’є, оселедець, котлети по-київськи, різноманітні пиріжки, омлети, сирники, каші. З напоїв – лимонад, кисіль (між іншим, теж доволі смачний), компот, морс. Ностальгуючим особам, котрим за 60, тут буде просто рай.
Небайдуже ставлення до клієнта
Так-так, не нав’язливе, а саме небайдуже, вирізняє персонал вареничної. Одразу видно, що вони дуже стараються зробити все якнайкраще, хоча поки у них це не зовсім виходить. Вам з радістю, якщо захочете, покажуть весь заклад, побажають смачного, розпитають , які страви сподобались. Звісно, це підкуповує. І тому навіть після того, як нам тридцять хвилин несли хліб, ми не дуже обурилися. Важлива справа – атмосфера. Коли вона гарна, пробачається багато…

Коментарі:

Українець Віталій 29.10.2013 13:03

Заклад чистий та охайний,чистота та гигіена на належному рівні .Тематичне кафе ,яких у нас мало. Відвідував заклад двічі ,так з дверями зимою в хуртовину будуть проблеми.Обслуга ще навчиться.В загалом досить не погано.

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую