ye-logo.v1.2

У Хмельницькому попрощалися із загиблими бійцями спецпідрозділу “Дніпро-1” (ФОТО, ВІДЕО)

Суспільство 5750

Афганця Леоніда Смолінського та Володимира Величка, який воював у Чечні, ховали у закритих трунах.

Прощалися хмельничани із 43-річним Володимиром Величком та 49-річним Леонідом Смолінським у ритуальному центрі. Спершу привезли Володимира, згодом Леоніда. Провести бійців спецпідрозділу “Дніпро-1” прийшли сотні людей: знайомі, друзі, бойові побратими, рідні.
“Ще нещодавно бачив Володю. Зустрів його в суботу. Він приїхав, щоб похрестити малого сина, якому й року ще немає. Ми постояли поговорили і я пішов додому, а коли знову вийшов на вулицю, то вже сказали, що він в АТО поїхав, - пригадує Микола Фурман. - Матір просила його не їхати, серце матері чує біду. Але він не міг залишити своїх хлопців, командиром був. Я з самих малих літ його знаю. Моя кума хрестила його, але він мені як рідній. Він строкову службу проходив у військах спецпризначення, працював таксистом, а коли розпочався Майдан, то з перших днів був у Києві, опісля поїхав воювати.”
У Володимира Величка залишилися четверо синів, наймолодшому лише 11 місяців. У Леоніда Смолінського — двоє дорослих дітей.
“З Льоньою служив з самого початку. Його зустрів у Дніпропетровську на тренувальній базі. В надзвичайні ситуації попадали, в неймовірних операціях брали участь. Армійців туди не посилали, а ми були. Льоня серед нас був найстаршим. Завжди про нас турбувався. Берці намагався діставати інші речі через польську громаду, - розповідає бойовий товариш Максим з Нетішина. - У нас була п'ятірка — наш відділ: четверо з Нетішина і Льоня з Хмельницького. Він сам підійшов до нас, бо дізнався, що земляки, так разом і записалися. Він по званню ненайстарший, але був як наставник, опікав нас. Наша штурмова група налічувала близько двадцяти чоловік, вижило лише п'ятеро.”
Чотирьом нетішинцям та одному бійцю із Запоріжжя пощастило більше — за день до трагедії їх відпустили додому. А 12 серпня бійці спецпідрозділу “Дніпро-1” потрапили у засідку під Донецьком.
“Їх послали на завдання без бронежилетів. Дали в руки лише автомати. Вони їхали в автобусі на блокпост, який раніше війська відбили у терористів. Пройшла розвідка, ніби “чисто”, але автобус потрапив у засідку. Льоню та Вову так і розстріляли в автобусі. Загалом з 25 чоловік, 14 загинуло, чотирьох поранили, що з рештою невідомо, - розповідає друг Леоніда Смолінського Артем Чеховський. - Хлопці стали “гарматним м'ясом”. Тіла загиблих спершу так і лежали в полі, потім терористи забрали їх до себе. За тіла вони вимагали 150 тисяч доларів. Згодом хтось передзвонив і сказав, що віддадуть за 15 тисяч доларів.”
Перемовини із “ДНРівцям” були важкими. У решті-решт тіла загиблих та поранених вдалося виміняти на сімох терористів.
“Спочатку віддали вісім тіл та трьох живих. Потім ще трьох вбитих. Є інформація, що вчора віддали трьох мертвих та одного живого. Влада давала інформацію, що сепаратисти тікали. Розвідка йшла попереду, бо їх відіслали на завдання. Передали, що “чисто”. Хмельничани були вбиті на місці, Леонід був водієм. Скоріш за все над тілами знущалися, бо у них порізи, а у Леоніда велика дірка у грудях”, - каже Артем.
“Терористи подзвонили матері Леоніда, якій 81 рік. Вони сказали: “Ваш син загинув, він вбивав наших дітей і він тварюка”. Ось таке вони сказали по телефону. Влада та командування у Києві не проводили переговорів. У них повна “каша”. Там не знають, хто їхав, хто загинув, хто поранений. Навіть по кількості нічого сказати не могли. Морги Дніпропетровська забиті вбитими. Тіла загиблих там лежать по півтора-два місяця, інформації рідним не дають, лише довідки, що безвісті зниклі. Іншим з пакетів висипають по десять рук-ніг і будь ласка вибирайте. З Леонідом ще пощастило, адже самі терористи подзвонили”, - додає Артем Чеховський.
Поховали українських воїнів Володимира Величка та Леоніда Смолінського на кладовищі у Раковому, на Алеї Слави.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую