«Найстрашнішим було Дебальцеве. Особливо вночі», - спецпризначенець

З хлібом-сіллю, кульками, квітами, сльозами і короваєм зустрічали хмельничани спецпризначенців, які повернулися на ротацію із передової. Більше сотні вояків виконували бойові завдання у найгарячіших точках країни. Серед них і ті, хто прикривав відхід сил АТО з Дебальцевого. Зустріти бійців із війни прийшли небайдужі містяни, волонтери, рідні, друзі та представники влади.
«Ці хлопці – справжні герої, які повернулися з війни. Вони вийшли з Дебальцевого, повернулися живі, дякувати Богу і тим навичкам, які їм тут надали. Я вдячний, що вони забезпечують нам мирне небо над головою, - каже виконувач обов’язків губернатора області Олександр Симчишин. - Хмельницька громада вирішила у такий спосіб висловити бійцям вдячність і в такий пізній час зустріти їх. Це велике щастя, коли зустрічаєш своїх друзів, знайомих, рідних з того пекла. Ми можемо побажати їм сил і здоров’я, бо війна, на жаль, продовжується».
Очікували на приїзд бійців близько двох годин і діти. Приготували воякам шоколад і квіти. Навіть найменші знають, кому дякувати за мирне небо. Співали, плакали, вигукували: «Герої», «Дякуємо».

«Прийшли зустрічати наших хлопців, це не обговорюється. Я з ними спілкуюсь регулярно, у полку багато моїх друзів. Дуже радий, що вони живі і здорові», - зізнається Іван Гловацький.
«Нам невідомо, що пережили хлопці, що вони там бачили. Але точно - нічого хорошого. Ми приготували їм квіти, кульки та прапорці. Поки вони воюють, ми теж не сидимо на місці, плетемо маскувальні сітки та кікімори. Знайомих тут немає, але вирішили бійців підтримати, адже вони захищають нас усіх», - пояснює волонтерка Наталія Пономарьова.

Спецпризначенці не багатослівні. Розповідають лише про постійні обстріли, холод і про те, як чекали повернення додому.
«Дуже задоволений, що буду вдома. Тут зустрічають мене тато, тітка, кохана. Найстрашнішим за час служби було Дебальцеве. Особливо ночі, коли «Градами» посипали, - пригадує 20-річний боєць із позивним «Ара».
Як розповідає командування полку, воювати доводилось із російськими найманцями і військовими формуваннями. Хоч ворог і не представляється, всім відомо, чия це війна.

«Наш загін виконував завдання у визначеному районі. Із цим особовий склад впорався і повернувся у повному складі. До виконання поставлених завдань ставився відповідально, проявляв рішучість, сміливість і героїзм, - каже заступник командира другого загону 8-го окремого полку спеціального призначення Анатолій Марінін. – На війні, коли дивишся в очі ворогу, який за десять-двадцять кроків, коли люди захищають свою державу, я вважаю, - це і є прояви героїзму і патріотизму».

Підписатися на канал "Є" в Youtube

Бійці виконували завдання впродовж різного часу, хто до трьох місяців, хто тиждень. Та всі вони щасливі, що зможуть побачити рідних і побути вдома, щоб потім знову вирушити на захист батьківщини.