clear-dayclear-nightcloudyfogpartly-cloudy-daypartly-cloudy-nightrainsleetsnowthunderstormwind emailfbgpinstokrsstgtwvibervkwayt

Річниця перемоги: у Хмельницькому вшанували пам'ять полеглих у Другій світовій війні

До Вічного вогню поклали квіти

До Вічного вогню поклали квіти. Фото: Галини Мельник, Наталі Гарматюк

Містяни віддали данину пам’яті тим, хто загинув заради сьогодення.

У Хмельницькому сьогодні, 9 травня, тривають заходи з нагоди 72-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Кілька сотень людей прийшли згадати полеглих на військове кладовище, до Вічного вогню і Меморіалу Слави. До пам’ятників поклали квіти, захисників вшанували хвилиною мовчання. Багато хто просто не стримував сліз.

До Вічного вогню люди прийшли з букетами і червоними маками на грудях. Вони віддали шану тим, хто загинув на фронтах, хто віддав життя заради майбутнього прийдешніх поколінь. Уже традиційно обійшлося без урочистих промов та виступів.

Першими до меморіалу поклали квіти ветерани

Прийшов покласти квіти і ветеран війни Вікентій Змієвський із сином і правнучкою. Йому вже 94 роки, але зберіг ясний розум. Розповідає, що пройшов Чехословаччину, Польщу, Німеччину, був серед тих, хто звільняли Осенцім. Після війни працював у будинку культури, каже, розповідав гуморески.

Вікентій Антонович поділився спогадами 

«Я був в окупації, 7 разів брали до Німеччини. Був у партизанах, але повернувся, бо погрожували розстріляти батьків. Здебільшого воював на Західній Україні», - розповідає Вікентій Антонович.

Підписатися на канал "Є" в Youtube

Згадали і ту війну, яка триває в Україні сьогодні. Ветеран Зельман Єлевич каже, що бажає нашим армійцям розумніших керівників, які 4 рік не можуть закінчити воювати.

Підписатися на канал "Є" в Youtube

«Я провоював усю війну в піхоті, два поранення, контузія. Закінчив війну старшим лейтенантом з чотирма бойовими орденами і медаллю «За відвагу». Отримую пенсію, мені вистачає», - каже Зельман Єлевич.

Діти також прийшли вшанувати полеглих

Прийшли хмельничани цілими сім’ями і з маленькими дітьми. Дехто приніс фотографію рідних, яких забрала війна. Так внук полковника Олексія Тихоновича Краєванова, який у 1941 році зник безвісти, приніс його єдине його фото, сподіваючись розшукати діда.

Дехто шукає рідних

«Він тут жив, служив у танковому училищі. Сам родом з містечка Знам'янка Кіровоградської області. Був розвідником, зник безвісти у Перемишлі у 1941 році. Хотілося б його дуже знайти», - каже хмельничанин Сергій Краєванов.

Згадати подвиг захисників прийшли сотні хмельничан

Афанасія Кокизюка у 1944 році мобілізували воювати з Японією. Тоді йому було 18 років, а зараз вже 91. На війні отримав поранення, контузію. Нині йому важко ходити навіть з палицею. Каже, пощастило, що живий, хоч і повернувся калікою.

Афанасію Кокизюку зараз 91 рік

«Оголосили нам о 9 годині ранку, що ми воюємо з Японією. А японці вже залізли на материк, забрали Порт Артур, а в нас армії нема. То нас з Хмельницького сформували 2 тисячі хлопченят. На два потяги посадили і відправили у Владивосток. Їхали 59 суток, в товарняку по 40 осіб у вагончику. Хто скраю лежав на нарах, то примерзав. Це ж зима, холод, їсти нема. Що ми пережили! Ні молодості, ні кохання… Нічого не зазнали на нашу долю», - каже Афанасій Кокизюк.

Ветеран переконаний: виграли ту війну – виграємо цю. І переконаний, що перемога за Україною.

Хмельничанка Агафія Андріївна сьогодні прийшла покласти квіти на військовому кладовищі. Розповідає, що для неї війна розпочалась у 17 років, бабуся зізнається, що чудом вдалося залишитись живою.

На військове кладовище ветерани приходили разом із дітьми та онуками

«Я пам’ятаю, як оголосили про початок війни. Тоді мені було 17 років. Всім класом ми пішли на фронт добровольцями. Так склалося, що я була телеграфісткою. В моїй родині четверо осіб відразу пішли воювати – я, батько, брат і чоловік сестри. Чудом вдалося вижити лише мені», - пригадує Агафія Андріївна.

Під спів хору та гру оркестру покладали квіти на військовому кладовищі

Батька пана Дмитра війна забрала під польським містом Лодзь, за три місяці до оголошення Перемоги. Тепер щороку син намагається прийти і віддати шану татові і усім полеглим у Другій світовій війні.

Очільники міста та області також поклали вінки та квіти

«Прийшов вшанувати усіх, хто не повернувся з тієї війни. Мій батько за три маісяці до перемоги загинув. Я народився 1941 році. Ми святкувалии перемогу, але вона для нас була не така, бо батька вже не було».

Містяни прийшли вшанувати полеглих у Другій світовій війні

На військове кладовище покласти квіти пришло кілька сотень містян. Традиційно, тут зібрались керівники міста та області. Як і минулого року, обійшлось без чиновницьких промов. Супроводжували покаладання квітів оркестр та хор.

На військовому кладовищі зібралось кілька сотень хмельничан

Більшість хмельничан мають рідних, які брали участь або загинули на війні

Подвиг прадідів прийшли вшанувати наймолодші

Система Orphus
Помітили помилку в тексті? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter
Коментувати:
Коментарів - 0:

Популярні новини

Останні фото та відео



Гарячі лінії

> <

Архів новин

<<Серпень 2017>>
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

31