Хочу в армію!

Дійшло до того, що високі армійські чини у Міністерстві оборони України заявляють, що на одне «солдатське» місце у них по декілька претендентів. Здається, такій «ситуації» може позаздрити будь-який виш на Поділлі. Чому ж молоді люди все частіше готові на декілька місяців позбутися усього мирського та жити згідно зі статутом? Саме це ми вирішили з’ясувати напередодні Дня захисника Вітчизни у Хмельницького обласного воєнного комісара, полковника Сергія Присяжнюка. За словами Сергія Олександровича, армійський бум і справді існує. Цієї призовної кампанії Хмельниччина повинна направити до лав Збройних сил 970 чоловік. Та бажаючих куди більше.
– А у куди потрапляють служити наші хлопці?
– Понад 40% залишається служити на Хмельниччині. Зокрема у Хмельницькому 8-му полку особливого призначення та 11-й зенітно-ракетній дивізії, що у обласному центрі. Також службу проходять у Шепетівському, Кам’янець-Подільському та Старокостянтинівському районах.
– Ви cтверджуєте, що останнім часом особливе бажання відслужити спостерігається серед випускників вищих навчальних закладів…
– Так, і саме на строковій службі. Бо ж служити треба всього 9 місяців.
– Чи не здається Вам, що через такий ажіотаж можуть виникати, м’яко кажучи, протиправні дії серед тих, хто займається відбором до лав Збройних сил? Скажімо, навмисно будуть писати випускникам вузів, що вони непридатні до військової служби.
– А ви чули про такі випадки? Якщо так, то можете сміливо мені про них повідомити. Я, до речі, до усіх хочу звернутися: якщо з подібним доводилося стикатися хоча б одному хлопцю, сміливо можете телефонувати до мене за номером в Хмельницькому 72-05-13!
– І все ж таки, раніше більшість хотіла «відкосити» від армії.
– Основна причина в тому, що служба в армії відкриває перед спеціалістами можливість влаштуватися на роботу у силові структури, зокрема СБУ та податкову.
– Це серед випускників вишів. А як із 18-річними? Мені здається, такий поштовх до «патріотизму» викликаний відсутністю стабільності в економіці країни: молодим людям важко влаштуватися на роботу чи вступити на навчання, ось вони й в армію йдуть. Як-не-як – нагодований, вдягнений та й якісь гроші на кишенькові витрати є. Та й батькам простіше…
– Можливо, у цьому і є правда. Та не забуваймо, що за останні роки й сама армія змінилася у кращий бік. Не хочу бути банальним, та військова служба виховує справжнього чоловіка – захисника своєї родини. Крім цього, ми забезпечуємо наших солдатів обмундируванням, хорошою їжею та даємо певні навички, які однозначно згодяться в «мирному» житті.
– Тобто, вчите спеціальностям?
– В армії можна стати водієм, механіком-водієм, «кранівником», будівельником. Спектр чималий, і усі вони сьогодні користуються попитом. До того ж, в армії хлопець здобуває ці спеціальності безкоштовно.
– Сергію Олександровичу, зважаючи на такий попит та бажання служити Батьківщині, напевно, й відбір призовників став жорсткішим?
– Звісно. Нині роль відіграють не лише медичні показники, які стали також кращими, а й психічні та моральні якості бійця. Нині тестування за цими показниками стали ще ретельнішими.
– А якщо оцінювати стан здоров’я нинішніх призовників…
– Ой, він, звісно, погіршився. Причин тому багато. Напевно, основна – це абсолютно нездоровий спосіб життя. Комп’ютери, телевізор, куриво, алкоголь. Як правило, хлопці не лише мають купу хронічних захворювань, вони просто фізично нерозвинуті. Звісно, трапляється, що є молоді люди, котрі дивують своїми фізичними даними.
– Напевно, на контрактну службу бажаючих відбирають ще ретельніше, ніж на строкову?
– В принципі, так. Є певні норми як щодо фізичного здоров’я, так і психічного й морального. Проте, з упевненістю можу сказати, що ми завжди виконуємо встановлену норму щодо контрактників. Незважаючи на усю серйозність відбору. Зокрема, цьогоріч ми повинні набрати 300 чоловік, і вже нині 80 готові служити Батьківщині за контрактом.
– А чи можна служити молодим бійцям у армійських підрозділах без обов’язкової строкової служби?
– Це можливо. У нас існує 163-й територіальний центр комплектування, де молодий хлопець після усіх комісій, зокрема медичної, направляється на службу в той чи інший підрозділ. При цьому про місце служби йому повідомляють заздалегідь, і бути такого не може, що його змінять. До того ж, без його відома.
– Але інколи в інститутах немає військової кафедри.
– Якщо в навчальному закладі, який він закінчив, не було військової кафедри, то хлопець, маючи вже на руках контракт, спочатку проходить тримісячну підготовку – так званий «курс молодого бійця». Новоспечений солдат «зубрить» статут, вчиться ходити строєм, проходить повний курс вогневої, тактичної та фізичної підготовки.
– Які переваги у солдатів-контрактників, що закінчили ВНЗ, перед такими ж солдатами строкової служби?
– Солдат служить 9 місяців і перебуває на повному забезпеченні військової частини, проте на руки отримує трохи більше 100 гривень. Той же солдат, що прийшов на службу в армію за контрактом після закінчення вузу, крім обмундирування та одноразового безкоштовного харчування, отримує заробітну плату, починаючи з 1200 гривень при першому контракті (ця сума зростає при кожному новому контракті в залежності від посади). У багатьох військових частинах є гуртожитки для контрактників і офіцерів. Крім того, у військовослужбовця, котрий не має вищої освіти, великі пільги при вступі до будь-якого навчального закладу. Та й хлопців у формі набагато охочіше беруть у вузи, ніж цивільних. Як правило, наші контрактники вчаться заочно в усіх вузах країни. І військовий стаж йде, і черга на квартиру рухається. Адже нині у великих гарнізонах реально будують і здають багатоквартирні будинки для військовослужбовців. Контрактник, вступивши на службу, має тепер реальний шанс отримати квартиру. До того ж, військовослужбовець-контрактник, який прийшов на службу після закінчення вузу, має право вибору і спеціальності, і військового гарнізону, на відміну від простого солдата.
– Сергію Олександровичу, а який відсоток контрактників після закінчення терміну першого контракту його продовжує?
– Чесно кажучи, таку статистику ми не ведемо. Проте, можу сказати, що нещодавно проводилося опитування серед контрактників, хто хоче продовжити контракт після завершення першого. Понад 25% хочуть. Решта має низку особистих обставин. Зокрема, хтось за час служби підшуковує високооплачувану роботу, особливо, якщо з’являється сім’я. Холостяку, як не крути, на 1200 гривень прожити простіше. Тобто, причин багато, і усі вони об’єктивні.
– А жінки можуть служити за контрактом?
– Можуть. І бажаючих багато. До того ж, і зарплата у 1200 гривень при першому контракті жінок влаштовує більше, ніж чоловіків. В основному, ми приймаємо на службу за контрактом телефоністок і медпрацівників. Але можливі й інші варіанти. Все залежить від спеціальності жінки.
– Пане Сергію, і все ж таки, хто нині охоче йде служити до армії. Навіть на той самий контракт?
– Жителі районів області. Хоча, в минулому році серед 320 чоловік, хто виявив бажання служити Вітчизні на контрактній службі, було 47 хлопців з обласного центру. А загалом, у 2010 році стати контрактниками хотіли більше 420 чоловік. Але 120 так і не змогли пройти усі необхідні комісії.