ye-logo.v1.2

День Трійці: традиції святкування та обряди на Поділлі

Суспільство 6668
На Зелені свята в українських селах  були пишні гуляння
На Зелені свята в українських селах були пишні гуляння. Фото: ілюстративне з архіву

Яких звичаїв здавна дотримувалися подоляни на Зелені свята.

Сьогодні, 12 червня, в Україні відзначають одне із дванадцяти головних церковних свят – День святої Трійці. Цього дня прославляють Пресвяту Трійцю – Бога Отця, Бога Сина і Бога Духа Святого. Звідси і походить назва свята. У народі його також називають Зеленими святами або ж П’ятидесятницею, оскільки свято припадає на 50-й день після Великодня.

День Трійці має свої традиції та обряди. Здавна українці перед цим святом прибирали в оселях та на подвір’ях, господині пекли пироги та готували вареники. На зелені свята обов’язково прикрашали домівки гілками дерев та зіллям.

Як розповідає завідувачка відділу історії Хмельницького обласного краєзнавчого музею Ніна Стрижак, відзначають День Трійці протягом трьох днів. На П’ятидесятницю віряни завжди йшли на святкову службу до церкви, а другого і третього дня були забави та ігрища.

«У нас на Поділлі до Зелених свят господарства прикрашали гілочками верби, тополі, липи та аїром. Останній ще називають татарським зіллям. Рослини засовували у вікна, у стріху, на ворота. Обов’язково долівку в хаті мазали глиною, а потім застеляли сухою травою і татарським зіллям. Вважали, що це зілля мало магічну очищаючу силу», - говорить Ніна Василівна.

За легендою, татарське зілля потрапило до нас із монголо-татарською ордою. Вони його привезли зі сходу, і там, де пройшла орда, зілля почало проростати. Потім рослина заполонила територію нашого краю.

«Монголо-татари його жували і тим самим лікувалися. Також татари вважали, що аїр очищає воду і робить її безпечною для здоров’я. Наші люди з часом зрозуміли, що те зілля має цілющі властивості і його почали ефективно використовувати як засоби гігієни, в інших сферах. У селах була традиція збирати на свято П’ятидесятниці аїр. У давнину дівчата мили голову із відвару з кореня аїру, щоб волосся було гарним. Відвар татарського зілля пили при укусах павуків. А ще освячене зілля зашивали в подушку, для того щоб кращий сон був», - згадує Ніна Стрижак.

На Зелені свята були пишні гуляння. Люди одягали вишиванки, одяг з яскравими кольорами. Цього дня не дозволялося робити господарські роботи. Як і в інші релігійні свята, заборонялося поратися городі, білили, прати, шити. Люди приділяли увагу богу та молитвам, а також зустрічалися з родиною.

«На Поділлі так не робили, а от, наприклад, на Заході України були традиційні ігрища. Колесо прикрашали зіллям, травою і спускали з горба, а молодь за ним бігала. Також змагалися, чиє колесо від поштовхів буде довше крутитися», - додають у краєзнавчому музеї.

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую