Чому не можна спалювати листя та що з ним робити

Восени частина українців досі продовжує спалювати суху рослинність, зокрема опале листя. На жаль, для декого це перетворилося на своєрідну «традицію». Однак така поведінка — це небезпека не лише для довкілля, а й для здоров’я людей та гаманця правопорушника. Тому кореспонденти сайту «Є» дізналися про небезпеки спалювання листя, збільшення штрафів і що робити з опалим листям.

За словами завідувачки кафедри екології та біологічної освіти Хмельницького національного університету Наталії Міронової, спалювання листя шкідливе для здоров’я людини та довкілля. Під час його спалювання у повітря виділяються речовини, які мають алергенний і канцерогенний ефект. При вдиханні дрібні частки диму осідають у легенях. Спершу це може спричинити алергію, а з часом — може спровокувати серйозні захворювання дихальної системи.

Однак найбільш небезпечними є газоподібні забруднювачі повітря. Листя збирає у собі викиди транспорту й промислових підприємств. Під дією вогню такі забруднювачі перетворюються у небезпечні канцерогенні речовини, які можуть викликати у людей онкологічні захворювання.

«Варто розуміти, що нинішнє листя відрізняється від того, яке було сто років тому. Воно містить у собі значно більше небезпечних для здоров’я речовин. Особливо, коли ми говоримо про умови міста», — наголосила Наталія Міронова.

Речовини, які потрапляють в атмосферу від спалювання листя можуть викликати алергію, респіраторні захворювання та навіть ракові пухлини. Інфографіка: Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України

Крім організму людини, небезпечні речовини також потрапляють у довкілля. Зокрема, у ґрунт і воду. Таким чином отруюються всі живі організми.

В Україні зросли штрафи: яке покарання може очікувати на людей, які спалюють листя

На охочих сплати опале листя також очікує адміністративна відповідальність. До того ж з квітня цього року набули чинності законодавчі зміни, які передбачають підвищення штрафів для паліїв сухої рослинності. За такі дії порушника можуть притягнути до відповідальності за статтею 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Самовільне випалювання рослинності або її залишків).

Згідно з нею, громадянину, який спалює листя, може загрожувати від 3 тисяч 60 гривень до 6 тисяч 120 гривень штрафу. Для посадових осіб розмір штрафів ще вищий — від 15 тисяч 300 гривень до 21 тисячі 420 гривень.

Натомість, якщо такі дії були вчинені у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, громадянина можуть оштрафувати на суму від 6 тисяч 120 гривень до 12 тисяч 240 гривень. Для посадових осіб штрафи за таке правопорушення нині становлять від 21 тисячі 420 гривень до 30 тисяч 600 гривень.

На Хмельниччині цієї осені вже притягнули до адміністративної відповідальності перших правопорушників. Про це розповіла начальниця відділу організаційно-аналітичної діяльності, взаємодії з громадськістю та ЗМІ Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області Наталія Сологуб.

Якщо людина побачила, що її сусіди спалюють листя, вона може звернутися у поліцію. Інфографіка: facebook.com/Dei.khm

За її словами, станом на 30 вересня за самовільне випалювання рослинності або її залишків до адміністративної відповідальності притягнули 17 людей. Загальний розмір накладених штрафів склав 39 тисяч 355 гривень, з яких 37 тисяч 723 гривні — вже стягнуто.

«Якщо людина побачила, що її сусіди спалюють рослинне сміття, вона може звернутися до уповноважених органів. Зокрема, у поліцію, зателефонувавши за номером «102». Також можна повідомити посадовців органу місцевого самоврядування чи громадських інспекторів», — додала Наталія Сологуб.

Вивезення на сміттєзвалище та компостування: що робити з опалим листям

Жителі приватних домогосподарств мають на вибір кілька варіантів, що ж робити з опалим листям. Найперше, його можна вивезти на місцевий полігон твердих побутових відходів. Наприклад, у Хмельницькому його як і решту «зелених» відходів від населення приймають безкоштовно. Про це розповіла начальниця відділу з благоустрою міста управління житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради Тетяна Циб.

«Централізовано з «приватних» секторів міста раз на місяць вивозиться лише гілля. У кожному мікрорайоні є власні графіки, — каже Тетяна Циб. — Натомість листя та відходи з городів хмельничани мають збирати у пакети й власними зусиллями вивозити на місцевий полігон. Такі відходи у населення приймають безкоштовно у будь-який день».

До речі, кореспонденти сайту «Є» вже писали, що в обласному центрі на проспекті Миру, 7 поблизу місцевого сміттєзвалища відкрили Центр управління відходами. Туди хмельничани можуть безкоштовно вивезти «зелені» відходи: листя, скошену траву, дрібне гілля. А також інші види побутових відходів — холодильники, меблі, папір, скло…

Якщо ж у людини немає можливості відвезти опале листя на сміттєзвалище, вона може зайнятися його компостуванням. Проте варто звертати увагу, наскільки воно є забрудненим.

«Для жителів сільської місцевості листя варто компостувати, — радить Наталія Міронова. — Під час процесу компостування рівень забруднювачів зменшується й готовий компост можна використовувати для вирощування городини. Проте для жителів міста листя краще вивозити на сміттєзвалище, адже у такій рослинності концентрація небезпечних речовин значно більша».

Насправді компостувати листя доволі просто. Інфографіка: Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України

Представники Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України навіть розробили поради для людей, як варто компостувати опале листя, рештки городини та харчові відходи. Найперше потрібно облаштувати спеціальний резервуар або ж просто викопати яму, яку можна присипати ґрунтом. Однак до таких органічних відходів має бути забезпечено доступ повітря. Крім того, їх потрібно помірно зволожувати. Готовий компост, придатний для використання, повинен мати запах і колір ґрунту.

Читайте також: Хмельницький підписав угоду на отримання кредиту для будівництва сміттєпереробного комплексу