ye-logo.v1.2

Пройшов Бучу, Ірпінь, Попасну: у Хмельницькому попрощалися із загиблим Дмитром Безруким

Суспільство 21634
Дмитро Безрукий загинув на Луганщині
Дмитро Безрукий загинув на Луганщині. Фото: автора

Він загинув на Луганщині.

Сьогодні, 17 червня у Хмельницькому попрощалися із загиблим на Луганщині Дмитром Безруким. У серпні йому мало б виповнитися 28 років. Його мама, прощаючись каже, Діма всім говорив «хто, як не я захищатиме Україну!». Вона дякує за співчуття усім, хто прийшов, обіймає труну мокру від сліз. Тим часом рідні, друзі, знайомі, колеги усі колоною прощаються із Дмитром Безруким. Світлана, знайома Дмитра каже, навіть погода плаче сьогодні, бо Діма був завжди веселим, позитивним і дуже щирим. Ніхто не може втримати сліз, бо коли такі люди гинуть, суспільство сильно бідніє.

Сестра загиблого, Яна каже, Діма був дуже веселий в житті, позитивний.  

«Останні слова, які він мені казав, були «все буде добре, я на позитиві, бережіться, хто як не я». Він збирався одружитися. Казав, що він трохи старомодний, бо хотів мати одну дівчину і щоб на все життя. Мав правильні погляди, хотів змінювати Україну, хотів, щоб люди жили достойно. Ніколи не скиглив, не скаржився.  Єдине, коли він потрапив на схід, сказав, що там пекло. Казав, що іноді ніч як день від того, що постійно літають фосфорні бомби», — розповідає сестра загиблого Яна Туржанська. 

 

Дмитро Безрукий пішов добровільно воювати з перших днів повномасштабного наступу російського війська. Сестра розповідає, що хлопець дні ходив, оббивав пороги військкомату поки його взяли до війська. 

«Діма відразу пішов воювати, він «пройшов» Чорнобиль, потім була Буча, Ірпінь. В нього було дуже багато планів, за ці місяці війни він дуже змужнів, подорослішав. Ми чекали, що він прийде хоч на пару днів додому у відпустку, розкаже нам що він пройшов. Але цього не сталося, на жаль», — розповідає Яна.  

Дмитро Олександрович Безрукий загинув у Попаснянському районі на Луганщині 12 червня 2022 року. Його поховали на Алеї Слави у Хмельницькому, де за словами міського голови Олександра Симчишина, вже спочивають 44 Герої, які загинули від початку повномасштабного наступу і майже вісімдесят - від початку війни 2014 року. 

«Дмитро тепер буде жити в нашій пам’яті та в словах вдячності. Бо перед ним, і перед усіма нашими Героями, ми маємо бути вдячні допоки будемо жити. За те, що захищали нас, захищали нашу святу українську землю, захищали наших дітей», — сказав Олександр Симчишин. 

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую