Гаряча тема:
- Війна
«Я мушу допомагати його побратимам» - історія 6-річної дівчинки, яка «взяла шефство» над батьковою бригадою
Семирічна дівчинка за власноруч виручені кошти купує бійцям автівки, тепловізори, антидронові рушниці, планшети, бензопили…
Як вона, малесенька, не знаходячи собі місця, змушувала неньку телефонувати до тата й наполягати, щоб той неодмінно їхав додому.
«Тато попереджав, що може не бути зв'язку», – намагалася заспокоїти тоді шестирічну Іринку ненька. Та у дитини вперше трапилася істерика, вона зривалася на крик і вимагала негайного приїзду батька. Він телефонував з війни до рідних у Рівне щоднини, а у найзапекліші часи скидав повідомлення. Телефонував і тієї фатальної неділі, 27 березня 22-го, в обід. 28-го телефон зрадливо мовчав. Іринка була сама не своя. 29-го дівчинка змусила неньку зателефонувати до командира: у того теж був відсутній зв'язок.
Дружина побратима в телефонній розмові ошелешила Вікторію жахливою новиною. Та помчала до військкомату. «Його немає в списках загиблих», – почула обнадійливе. Утім, за кілька годин таки повідомили, що 32-річний старший лейтенант Олександр Васильєв загинув біля села Благодатне на Миколаївщині.
Отакі вони тепер, зустрічі з татусем
Дитина «взяла шефство» над батьковою бригадою
Іринка дуже важко перенесла смерть батька. У них був напрочуд сильний взаємозв'язок. Панічні атаки чергувалися з істериками. Проте одного ранку татова копія, сильна, відважна і мужня, у котрої навіть погляд і усмішка його, заявила неньці: «Мені наснився тато. Ми з ним домовилися: сльози нічого не дадуть. Отже, обіцяємо з тобою не плакати. І ще: я мушу допомагати татовим побратимам!» З пелюшок творча дівчинка, яка, до слова, має чимало здобутків у художній гімнастиці, почала виготовляти віночки. На першому благодійному ярмарку виручила за них
3100 гривень і 100 доларів. Віддала волонтерам. Після участі в другому ярмарку вирішила адресно допомагати татовим побратимам. Відтак, завдяки власноруч зробленим патріотичним віночкам, що реалізовує не лише в Україні, а й за кордоном, у бійців бригади, у якій служив батько, з'явилися п'ять автівок, стільки ж тепловізорів, планшети, підзорні труби, бензопили, антидронова рушниця… Усі придбання, перед тим як відправити на фронт, маленька патріотка підписує (в якості оберега). А коли командир роти по-батьківськи попросив дівчинку залишати собі гроші з віночків, мовляв, у них все є, дівча зв'язалося з командиром бригади…
"Відпочинок і айфон - після Перемоги", - запевняє дівчинка
Скільки б не просила ненька хоч тиждень відпочити, каже, не на часі. Навіть на мамин день народження у Карпати у свою валізку набрала повно віночків, щоб і там продавати. Так само вчинила і в подорожі з родинами загиблих до Німеччини.
Заміж покликав на третій день
Тоді, у вересні 2014-го, уродженцю Прилук, що на Чернігівщині, Олександру Васильєву, в силу бойового завдання, не вдалося побувати на похоронах побратима в Рівному. За кілька днів приїхав на могилу. Тут познайомився з двоюрідною сестрою загиблого Вікторією. Це було кохання з першого погляду, пригадує жінка, якій тоді було 22. На третій день Сашко покликав її заміж. 8 листопада розписалися, а 8 лютого зіграли весілля. По кілька днів, зовсім нечасто, Сашкові вдавалося викроювати, щоб із зони АТО до дружини приїздити.
Які ж вони були щасливі
Чоловік твердо вирішив стати офіцером, тож за два роки після весілля вступив до Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, яку, до слова, закінчив з червоним дипломом. Це були найщасливіші часи в житті родини. Мешкали тоді у Львові. Після декретної відпустки Вікторія, економіст за фахом, працювала у банку, а Іринка ходила до дитсадочка.
По закінченні вишу Олександр знову вирушив на війну, Вікторія з донькою повернулася до Рівного. Ротації були все рідшими, раз на пів року вдавалося відвідувати рідних на кілька днів, та Олександр щовільної нагоди їм телефонував і писав. Він обожнював дружину й душі не чув у донечці – своїй копії.
Вікторія з малесенькою донькою почасти їздили до прифронтових територій, аби з татусем трішки набутися. Не за роками доросла дівчинка знала всю правду про війну, говорила про неї нарівні з дорослими. Просила Іринка в батьків, щоб забрати додому хоч одну дитину, батьки якої загинули. Відтак з чотирьох років на всі гроші зі своєї скарбнички купувала смаколики і несла їх в дитячі будинки.
«Для донечки скінчилася війна»
«23 лютого, – пригадує Вікторія, – я купила цигарки, бо наступного дня мала везти їх на рівненський полігон Сашкові. Він зателефонував удосвіта, гриміли вибухи, сказав, що почалося… Спочатку він був на Київщині. Ми розуміли з його інтонації, хоч незмінно запевняв, що все добре, що ситуація важка і напружена. Потім – на межі Миколаївщини і Херсонщини. Я запитувала, коли додому, він віджартовувався, що ще трішки побуде на морі».
Донечка завжди розповідає найріднішому, як пройшов її день
…Коли його привезли, Іринка поправляла рюші на закритій труні й сварилася, чому не можна було їх вкласти, як належить. А після похорону їй стало байдуже: перестала боятися, відмовлялася спускатися в укриття під час тривог, для неї просто скінчилася війна. Спробували працювати з психологом – не допомогло. І лише виготовлення отих віночків повернуло дівчинку до життя. «Іринка вставала серед ночі під час панічних атак і бралася до віночків, – розповідає мама. – Я відбирала клейовий пістолет і сварилася. А потім збагнула, що так їй легше».
За віночок Іринка виставляє ціну 150 гривень, проте люди дають значно більше. До прикладу, за один з них 1000 євро перерахували з-за кордону. Із зароблених грошей дівчинка не дозволяє брати на себе, родину чи матеріали ані копійки. Подаровані рідними на день народження гроші, що адресувалися на роками омріяний айфон, дівча поклало у шкатулку на ЗСУ. Власну мрію Іринка Васильєва відклала на «після Перемоги». Поки ж мріє про нові авто на фронт, Джавелін і зустрітися із Залужним, щоб потиснути йому руку. Отакі вони, діти Перемоги.
Тільки зареєстровані користувачі мають змогу залишати коментарі!
Будь ласка, зареєструйтеcя або виконайте вхід під своїм акаунтом!
Переваги зареєстрованих користувачів
Зареєстровані користувачі користуються перевагами: