ye-logo.v1.2

Ганну Бойко півроку тримають взаперті

Суспільство 3414
Ганна Бойко
Ганна Бойко. Фото: автора

Від холоду психічно хвора жінка мочиться під себе, від чого матрац, на якому вона спить, просто згнив

Ця родина мешкає в селі Дашківці Віньковецького району. Марія майже дев’ять місяців доглядає за психічно хворою сестрою. Останній раз Ганну Бойко на вулиці бачили влітку. З тих пір жінка сидить під замком, мов в’язень. Родичі кажуть, що це для її ж безпеки. Однак умови, в котрих утримують хвору, просто жахають. Без перебільшень, собаці у буді живеться краще.

Син Марії Петро веде до глинобитної хатини, де мешкає хвора тітка (мати з сином живуть у цегляній хаті). Більша кімната прилаштована під літню кухню. Двері меншої зачинені. Петро знімає замок. Прочиняє двері. У середину не заходить. Я ледь переступив поріг, як у ніс одразу б’є різкий запах нечистот. Більше кількох секунд у кімнаті знаходитися неможливо. Стримуючи блювотні рефлекси, виходжу на вулицю. Повертаюся за кілька хвилин.

Від нечистот босі ноги прилипають до підлоги

У кутку кімнати стоїть ліжко. Поряд стілець і шафа. На чорному матраці сидить жінка. Закручена у засмальцьовану хустину. Одягнена у брудну червону кофту. Синя спідниця завелика. Тож вона сповзла наполовину.

«Ми її тут зачиняємо, - каже племінник. – Бо вона може кудись піти».

Даю жінці булку. Ганна уважно дивиться мені в очі. Повільно і обережно бере гостинця. Розламує булку навпіл, і кладе до рота. На запитання практично не відповідає.

На ліжку велика подушка. Замість простирадла мокра від нечистот ганчірка. Ковдри немає. Кімната не опалюється. Босими ногами Ганна Бойко торкається підлоги. Продовжує їсти булку. Ноги у нечистотах. Підлога також.

«Ми її годуємо, - каже 60-річна Марія. – Спідниця сповзла, бо то не її. Якусь знайшла. А де я на неї одягу настарчу? І матраца нового не покладу. Згноїть, як цей згноїла».

Матрац набрався нечистот, від чого наполовину згнив. Питаю, чи можна хвору жінку поселити в інтернат. Принаймні, там тепло, ситно і є догляд.

«То моя сестра, - каже Марія. – Я її нікуди не віддам. Сама доглядатиму. Ось зараз все перестелю».

Таке бажання опікуватися хворою жінкою досить швидко знаходить логічне пояснення. Чоловік ніде не працює. Мати отримує 800 гривень пенсії. А Ганна Бойко пенсії має 1100 гривень. За словами самої Марії, вона забирає усю пенсію сестри, і складає тій на похорон.

Хвору утримують через її пенсію

«Я тієї жінки не бачила вже кілька місяців, - розповідає сусідка Ольга Дубина. – Ми з цією родиною майже не спілкуємося. Там і горілочка буває, і компанії такі як вони. Та що там жінку не доглядають, вони собаку не годують. Бідна тварина так завиває, що ночами спати не дає. Я її не раз годувала. Шкода».

«Ганю треба забрати до лікарні, - каже інша сусідка Марія Пиріг. – Там би їй і догляд був, і лікування. А тут що. Капарство».

До квітня місяця Ганну Бойко лікувала дружина її брата. Братова отримувала за неї пенсію, і купувала все необхідне. Через сімейні обставини доглядати за Ганною Антонівною взялася рідна сестра.

«Коли Ганя була в мене, то я і її пенсію забирала. Купувала все, що їй було треба. А так як вже за нею доглядає сестра, то і її пенсію вона забирає. Я скажу більше. Ганна Бойко з сусіднього села Шарівка. Там у неї хата, господарство. Там живе її син. 23-річний Сергій також психічно хворий. Отримує 1480 гривень пенсії. То з Сергієм поселився молодший син Марії - Віктор. Він, дружина, троє дітей. Роботи немає. Я вам скажу, що не потрібні їм ні Ганна, ні Сергій. А гроші потрібні. Я скільки разів казала, що давайте влаштуємо її в інтернат. Марія проти», - розповідає братова хворої Ганна Миколаївна Бойко.

«Ситуацію виправимо»

Селяни знають Ганну як старанну господиню і гарну робітницю. Свого часу жінка отримала орден за рекорди в праці. Була першою телятницею у колгоспі. Згодом працювала у садку. Психічне захворювання діагностували два роки тому. Деякі кажуть, що воно виникло від травми, отриманої при падінні з воза. Інші говорять про спадковість. Чоловік Ганни помер понад 10 років тому. Тож нині 66-річній жінці немає на кого сподіватися. Представляти свої інтереси самостійно вона не може. А для влаштування у будинок-інтернат потрібна згода родичів, котрі її не дають.

Ситуацію взяли на контроль у районі.

«Відверто кажучи, про такі нелюдські умови утримання хворої жінки я вперше чую, - каже заступник голови Віньковецької районної адміністрації Валентина Барвінок. – Голова сільради мав би нам про це повідомити. Але нічого такого не було. В принципі, ця ситуація не безвихідна. В Осламівському будинку-інтернаті нині мешкає 25 чоловік. А цей заклад розрахований на 30. Звісно, існує певний механізм улаштування людини. Але обіцяю найближчим часом розібратися у цій ситуації».

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую