ye-logo.v1.2
3 Червня, 2020

Постав хату з лободи, або з чого і як будують житло хмельничани

Суспільство 4875
Фото: автора

Будинки далеко за межею міста із соломи, рідкісного дерева, спеціальної цегли, по фен-шую, і навіть з пляшок чи граніту. Деякі з них ми віднайшли у Хмельницькому.

Кажуть, що «дім» – це не там, де людина може просто виспатися, чи має куди прийти після роботи, а там, де її чекають, де вона справді відпочиває душею. Останнім часом в моду почали входити будинки, в яких не лише душа відпочиває, але й здоров’я, якщо не покращується, то хоча б не погіршується.
Будинки далеко за межею міста із соломи, рідкісного дерева, спеціальної цегли, по фен-шую, і навіть з пляшок чи граніту. Деякі з них ми віднайшли у Хмельницькому.

Сам собі архітектор
Хмельничанин Ігор збудував будинок за п'ятнадцять кілометрів від міста, подалі від автомагістралі, пилу, метушні та усього штучного. Зізнається, що у нього хобі – будувати будинки, адже той, що він зараз зводить – третій. Усі побудовані за власним проектом і дизайном. «Я люблю все натуральне і тому вирішив зробити свій будинок лише з природних матеріалів, – зізнається чоловік. – Будинок, який за містом, не має у своїй конструкції жодних хімічних чи хоч трохи шкідливих елементів». Цеглу для своєї оселі Ігор замовляв на заводі, який працює за старими технологіями: з чистої глини, яка порізана за допомогою звичайної жилки (така цегла має вигляд старої – авт.) і випалена у печі, яка працює на вугіллі. «Для утеплення будинку я використав ту ж глину, з якої зроблена цегла, змішав її з тирсою, котру, в свою чергу, отримав з відходів столярного виробництва, – розповів Ігор. – Все це розводив водою і заливав у проміжок між двома шарами цегли. Це технологія зведення глинобитного будинку. Коли на вулиці холодно – в будинку тепло, і навпаки». Стіни у хаті частково із цегли, а частково – із дерев’яних брусів. Замість звичайного цементного розчину з піском господар використав цемент із сажою, яка залишилася від випалення цегли. Зовнішнє і внутрішнє оздоблення виконано із карпатського дерева, а для декору він вмонтував у стіни природне каміння із піщаних покладів із села Марківці. Це, до речі, єдиний регіон у нашій області, де є ці породи.
За такою ж технологією Ігор збудував лазню і спортивний зал, а також закінчує будувати житловий будинок для себе та двох дітей у місті.

Будинок із рваного каменю
Ще один незвичний будинок прикрашає вулицю Заводську нашого міста. Повністю вимощений із граніту, він постійно приваблює перехожих.
«Будинок почав будувати мій батько ще у 1993 році, – зізнається власник помешкання Михайло Бондаренко. – Він архітектор за спеціальністю і полюбляє оригінальні речі, тому вирішив звести будинок із природного каменю. Закінчили ми його будувати п’ять років тому, бо рваний камінь – дуже важкий матеріал. Кожен із них потрібно «підганяти» один до одного. Батько сам навчав робітників, як правильно працювати з таким матеріалом. Адже на той час високопрофесійних спеціалістів-каменярів не було». Тепер біля оригінального чорного будинку фотографуються перехожі. Але й скептиків вистачає. Михайло зізнається, що тривалий час йому докоряли, нібито він живе у будинку із радіаційного каміння. «Одного разу я не витримав, взяв дозиметр і виміряв рівень радіації, – каже господар. – Виявилося, що всередині будинку її навіть менше, ніж ззовні, у повітрі. Скептиків стосовно гранітного будинку теж вистачає. Та, окрім радіації, в будинку є недоліки, які справді створюють дискомфорт. «Граніт сам по собі холодний камінь, і як би ми не утеплювали стіни при будівництві, а температура взимку, особливо на першому поверсі, значно нижча, ніж була би у звичайному будинку, – зізнається Михайло. – Однак влітку, коли дошкуляє спека, у нас завжди на десять градусів прохолодніше, ніж на дворі». Стіни у гранітному будинку товщиною майже метр і складаються із каміння, цегли, пінопласту і гідропароізоляції. Щоб не псувати натуральний вигляд будинку, господарі декорували його дерев’яними вікнами і вагонкою. Хоча, заради економії тепла, господарі вже замислюються над тим, щоб встановити пластикові вікна. Михайло зізнається: якби питання будівництва постало нині, то він багато разів подумав би, чи будувати житло із граніту, адже це дорого, холодно і довго, хоча й оригінально.

«Смерекова хата» в середині міста
Неподалік від гранітного є ще один цікавий об’єкт – триповерховий будинок із циліндрованих брусів. Ідею для власного житла господар Олександр Мельник привіз із Карелії, а втілили її в життя карпатські майстри. «Наш будинок зібрали у Карпатах, промаркували, розібрали і привезли у Хмельницький тамтешні майстри, – розповідає Олександр. – Звели його за одне літо, але вже третій рік ми доводимо його до пуття». Дерев’яні конструкції абсолютно безпечні, оброблені різними захисними речовинами від шкідників, вогню і руйнації. У дерев’яному будинку (збудований він повністю зі смереки – авт.) на відмінну від гранітного, взимку добре зберігається тепло, а влітку – приємна прохолода. Дизайн інтер’єру теж повністю із природного матеріалу: дерев’яні меблі та елементи декору, сходи та майданчики між поверхами, літні добудови та садові меблі. «У такому будинку я не бачу жодних недоліків, лише переваги, – зізнається господар, – адже це натуральний продукт, який, окрім того, що не шкодить здоров’ю, ще й економить наші гроші, бо на опалення будинку ми витрачаємо значно менше коштів, ніж витрачали би на такий же будинок із звичайного матеріалу».

Життя у «сіновалі»
Ще якихось кілька століть тому хати із соломи для наших бабусь та дідусів були звичним явищем. З розвитком промисловості та постійним пришвидшенням ритму життя, будинки зводили за півтора-два роки зі штучних матеріалів, і ніхто не замислювався над питаннями екології. Останнім часом чи то люди почали краще піклуватися про себе, чи то данина моді, але будинки із умовною позначкою «еко» з’являються все частіше. Архітектор Ігор Соболь зараз розробляє проект власної «солом’яної фортеці», яку планує будувати у Хмельницькому. «Я прихильник корисних технологій, – каже Ігор. – Солом’яні блоки в якості будівельного матеріалу поєднують в собі чимало переваг: вони дешеві, міцні, екологічно чисті, мають хороші теплоізоляційні можливості, які після нанесення штукатурки підсилюються». Солома в блоках (житня, неїстівна для гризунів) піддається пресуванню, тому шкідники їйне страшні. Крім того, товстий шар штукатурки також є чудовим захистом від усіх типів шкідників, зокрема й комах. Головне, добре і «без дірок» виконати роботу.
Зсередини та ззовні будинок архітектор планує обробити глиною. Склад її, щоправда, відрізнятиметься, адже зовнішнє оздоблення мусить бути стійким до спеки та морозів. Ще одна перевага солом’яного будинку в тому, що він екологічно чистий та «дихає», на відміну від цегляних.
 

Коментарі:

До теми

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Останні оголошення
  Так  Ні, дякую