Вуличний Університет. Говорили про мистецтво та політику

На цей раз Вуличний Університет разом із лекторкою Тамарою Злобіною запропонував поглянути на мистецтво не як на красиву та приємну для споживання річ, а як на висловлювання митця, що зачіпає актуальні суспільно-політичні проблеми.
Лекція була присвячена специфічній функції, що виконує мистецтво у сучасному суспільстві та в історії суспільної думки в цілому, а саме політичній ангажованості мистецтва.
Тамара Злобіна, лекторка із Кам’янця-Подільського – мистецтвознавиця, громадська активістка і феміністка, розпочала лекцію із аналізу картини Гойї «Портрет сім’ї Карла ІV». Картина відсилає нас до політичної позиції митця, яка виражалася у критичному ставленні до монархії. Це проявляється в тому, що королівська сім'я на картині позбавлена традиційного на той час аристократичного шарму і зображена максимально правдиво; члени родини навіть «виглядають достатньо потворними, тупими і жалюгідними». А також деякі деталі, а саме прикраси у волоссі королеви та її дочки, відсилають нас до інтимного зв’язку між королевою та тогочасним прем’єр-міністром Іспанії – Мануелем Годо, що підкреслює політичний конфлікт – конфлікт між аристократією, яка втрачає свою владу у суспільстві та новим прошарком суспільства, що стверджує свою владу – буржуазією. «Оце в принципі все, що зробив художник, що зробив Гойя – він правдиво відобразив реальність. І ця правда (але це була некомфортна правда, правда, якої від нього не очікували) зробила цю роботу політичною. І власне для мене політичним як раз і є те мистецтво, яке правдиво відображає реальність... Тут під реалізмом, реалістичністю і правдивістю мається на увазі дещо інше, а саме вміння, здатність художника бачити дійсність поза оптикою певної ідеології.» - каже Тамара.
«Далі ті проекти, які я вам буду показувати – це досить випадкова вибірка, яка відповідає моєму інтуїтивному баченню української дійсності, і тих проблемних зон, які є в цій дійсності і які замовчуються, які не є предметом якоїсь демократичної публічної дискусії.»
Тамара розповіла про політично-ангажоване мистецтво нашого часу. До прикладу, роботи Фелікса Гонсалеса Тореса (американського художника), який підняв у американському суспільстві початку – середини 90-х проблему гомосексуальних стосунків. Проблеми розмаїтості суспільства та діалогу між різними меншостями актуальні і в Україні. Роботи «Своя кімната» Євгенії Білорусець, «Моє порно – моє право» Анатолія Бєлова зачіпляють проблему нетрадиційних відносин та клерикалізації в політиці України, «Дев'ята година» Мауріціо Кателана та акція феміністичної панк-групи «Пуссі-райот», що критикують церкву та релігію, акції американської феміністичної організації «Герілья гьорлз», що змінила західний арт-світ за 20 років своєї діяльності та ін.
Останньою краплею, що спричинила дискусію з приводу відносин політики й мистецтва, стало представлення акції російської феміністичної панк-групи «Пуссі-райот», що відбулася наприкінці березня цього року у приміщенні Храму Христа Спасителя московського патріархату. Головним чином дискусія точилася навколо розмитої межі між проявом політичної позиції та моральністю дій митця.
"Одна справа – коли людина просто хуліганить, але зовсім інша – коли вона хоче щось цим сказати, коли її дії вскривають ті язви суспільства, які є сьогодні, " – у розпалі дискусії говорить слухач лекції Максим.
Загалом лекція зібрала близько 30 чоловік та перед кожним поставила питання про функції та значення політично-ангажованого та сучасного мистецтва в цілому.
Організатори Вуличного вдячні лекторці та слухач(к)ам за плідно проведене заняття, а також літературному музею, який надав приміщення та створив усі необхідні умови для проведення лекції.