Кава – без кофеїну, полуниця – без цукру, а чи безпечні витівки генетиків для людей?

З розвитком біотехнології, зокрема генетично-модифікованого напрямку, пов'язують вирішення глобальних проблем – ліквідацію нестачі продовольства, енергії, мінеральних ресурсів, поліпшення стану охорони здоров'я і якості довкілля. Як же розібратися у цій проблемі пересічному українцю, у якого виникає дуже багато запитань? З одного боку, академіки вбачають за біотехнологіями перспективне майбутнє з чистими, без бур’янів, полями, з високими врожаями. З іншого – чи безпечні для людей такі овочі й фрукти, які не псуються при зберіганні протягом тривалого часу й не до смаку комахам? Людина має знати, що споживає, і робити вибір на користь тих чи інших продуктів. Отож всеукраїнська інформаційно-освітня програма «Аграрні біотехнології XXI століття», яку започаткував комітет з біотехнологій Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА) має на меті інформувати населення про сучасний стан біотехнології в Україні та у світі, зокрема про її інноваційний напрямок – генетичну модифікацію рослин. Під час одного з круглих столів, який відбувся у Львові, виступив відомий експерт з Інституту харчової біотехнології та геноміки НАН України доктор біологічних наук Борис Сорочинський. Учений зазначив, що Україна має величезні можливості для використання нових технологій в системах рослинництва, враховуючи великі площі, виділені під сільськогосподарські культури, та сучасний низький рівень продуктивності у порівнянні з виробничими системами в західних сільськогосподарських економіках. Від можливого запровадження аграрної біотехнології в Україні будуть: зростати врожаї, зменшаться витрати на засоби захисту рослин, тобто використання гербіцидів, а це заощаджуватиме пальне, що у свою чергу, сприятиме зменшенню викидів вуглекислого газу. «Адже хочемо ми чи ні, - зазначив він, - ці технології є реаліями нашого часу і, якщо ми не плануємо опинитися серед країн третього світу, маємо розвиватися. Завдяки біотехнології вже отримано понад 350 фармпрепаратів і вакцин, серед яких: інсулін, що використовується для лікування цукрового діабету, інтерферон - для лікування вірусних хвороб та злоякісних новоутворень тощо».
Що ж таке це ГМО?
Генетично модифіковані організми (ГМО, або як їх ще називають, трансгени) - це рослини і тварини, в гени яких штучним, неможливим у природі шляхом введений чужий ген. Використовуючи методи генної інженерії, вчені виділяють якийсь ген одного виду і вбудовують його в ДНК (генетичний матеріал) іншого виду. При цьому організм, який отримав новий ген, набуває нових властивостей.
Чи є в Україні генно-модифіковані продукти?
«Важко уявити, - каже директор Інституту харчової біотехнології та геноміки НАН України Ярослав Блюм, - що всі 1,5 млн. га цьогорічних посівів сої в Україні (за даними Асоціації виробників цієї культури) не мають ГМ- складової. Гадаю, що 30-40% засіяно генетично модифікованими сортами. Інша справа, що вони присутні в Україні нелегально. Можна тільки здогадуватися: хто, коли, звідки завіз, де і в якій кількості. Тим більше, що в Україні офіційно не зареєстрований жоден ГМ-компонент, себто не отримано дозволу на вирощування ГМ-рослин чи вживання продуктів з їх вмістом». При тому Україна – єдина країна, де існує зобов’язання написом «без ГМО» маркувати усю продукцію, навіть ту, де апріорі не може бути генетично-модифікованих організмів, до прикладу, вода, сіль, цукор тощо. « У той час як у США взагалі відмовилися від маркування модифікованих продуктів, - каже академік Ярослав Блюм, - а в Європі маркують лише ті харчові продукти, в яких вміст ГМО перевищує 0,9 відсотка, ми пішли іншим шляхом. Що стосуються генетично модифікованих організмів, у нас змішуються два поняття: безпека ГМ-продуктів та право споживачів на інформування про вміст таких компонентів. Людина, безперечно, має право знати, що споживає і здійснити свій вибір. Але звичайне повідомлення про вміст у продуктах тих чи інших компонентів, так само, як сьогодні ми читаємо на етикетках про вміст консервантів, барвників, харчових добавок тощо, не має жодного стосунку до питань біобезпеки. Якщо безпечність продукту ставиться під сумнів, останній взагалі не повинен бути на ринку. Для нашої країни найімовірніші ГМ-культури — це соя, ріпак, кукурудза. Харчові продукти з них і треба перевіряти на вміст генетично модифікованих організмів, а не все підряд. Не дивно, що в Україні вже створено близько 30 лабораторій, тоді як у Німеччині та в Польщі — по чотири, в Чехії — п’ять. І це в Європі, яка дуже обачно й виважено ставиться до впровадження ГМО, оскільки має надлишки власної аграрної продукції та оберігає свій ринок від впливу ззовні, наприклад, від імпорту дешевших продуктів із США».
Чи безпечні ГМО для здоров’я та довкілля?
Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) повідомляє, що: «на сьогодні ГМ- продукти, доступні на міжнародному рівні, пройшли оцінку ризиків для здоров'я людини. Крім того, не було виявлено жодних негативних наслідків для здоров'я людини в результаті споживання таких продуктів населенням країн, у яких вони були дозволені. Головний висновок, який можна зробити за результатами понад 130 дослідницьких проектів, реалізованих за період понад 25 років за участі понад 500 незалежних науково-дослідних груп, полягає в тому, що біотехнологія і, зокрема ГМО, за своєю суттю є не більш ризикованими, ніж, наприклад, традиційні методи рослинництва».
На око, запах або дотик ГМО не визначити
Однак відомо, що споживання в їжу продуктів, що містять ГМО: загрожує ослабленням імунітету, виникненням алергічних реакцій. Також у людини з'являється стійкість до антибіотиків, що зробить процес лікування багатьох захворювань дуже складним. У людини порушується здоров'я у зв'язку з накопиченням в організмі гербіцидів, бо ГМ-продукти мають властивість їх акумулювати. Існує можливість віддалених канцерогенних ефектів (небезпека ракових захворювань). Тому, перш за все, варто убезпечити дітей. Тому що в зростаючому організмі ГМО можуть показати себе найбільш непередбачувано, без трансгенних продуктів краще обійтися жінкам, які планують вагітність або годують груддю. Крім того, дуже уважними до вмісту ГМО варто бути людям, схильним до алергії і до повноти. Основний потік генетично модифікованих культур ввозиться з-за кордону: соя, кукурудза, картопля, рапс. Вони потрапляють до нас на стіл, швидше, як добавки: в м'ясних, рибних (наприклад, вареної ковбаси, сосисок, паштетів), хлібобулочних і кондитерських виробах (цукерок, морозива, маргарину, чіпсів, шоколаду, соусів, соєвого молока), приправах, сумішах для тістечок, їжі швидкого приготування, газованих напоях, жуйці, кетчупах, а також у дитячому харчуванні. На жаль, на смак і на запах присутність ГМ-інгредієнтів визначити неможливо. Виявити ГМО в продуктах харчування можна лише в лабораторіях. Найбільше ГМО виявлено в ковбасних виробах, насичені генно-модифікованою соєю варені ковбаси, сардельки, сосиски, напівфабрикати - пельмені, чебуреки, млинці. Тому не лінуйтеся, купуйте м’ясо і готуйте самі, або хоча б часто не їжте ковбаси і сосиски. Годуйте дітей груддю, готуйте самі каші, овочево-фруктові пюре та соки. ГМ- продукти переважно одного розміру, красиві на вигляд, довго зберігаються і не ушкоджуються комахами. Якщо розрізати трансгенні полуницю або яблуко з них не тече сік, і вони не втрачають форми. А ось гречку купуйте сміливо, за свідченнями фахівців, її ще не модифікують. Отож береженого Бог береже.