Вакцини від коронавірусу: відмінності між препаратами, які має отримати Україна

Україна нещодавно отримала перші пів мільйона доз вакцини від коронавірусу. Однак впродовж цього року заплановано зробити добровільні щеплення для майже половини населення країни. Міністерство охорони здоров’я очікує отримати нові партії вакцин Oxford/AstraZeneca (Covishield), Pfizer-BioNTech, Sinovac і Novavax. Кореспонденти сайту «Є» вирішили з’ясувати їх особливості. Оскільки раніше вже давали розлогий огляд Covishield, про нього мова йтиме наприкінці матеріалу, але з новими подробицями.

У чому полягає різниця між дією вакцин?

Вакцини, на постачання яких очікує Україна, мають різні відсотки ефективності, вимоги до зберігання та можливі побічні ефекти. Такі відмінності пов’язані з технологією їх виробництва, а відповідно — принципами дії.

Імунолог Федір Лапій в інтерв’ю для видання «DW» пояснив, що наразі є чотири типи вакцин. Два з них створені за класичною технологією — на основі вірусу, від якого роблять щеплення. Такою є китайська Sinovac, яка містить знешкоджений коронавірус. Зовсім іншими є два типи «інноваційних» вакцин: векторна та мРНК. Вони містять своєрідну «інструкцію» для клітин про те, як вони мають протистояти збуднику захворювання.

Доставити клітинам таку інформацію, у векторних вакцинах використовують «нешкідливий для людини вірус». Наприклад, Oxford/AstraZeneca виготовляють з ослабленого вірусу застуди шимпанзе.

Натомість мРНК вакцини використовують молекули, які відповідають за передачу інформації про структуру білків. Після ведення такого препарату, клітини майже одразу починають виробляти подібний до коронавірусу білок, завдяки чому в людини виникає імунітет. Такими вакцинами є препарати Pfizer-BioNTech і Moderna.

«Деяких людей лякає, що для створення інноваційних вакцин використовують технології генної інженерії. Але, виконавши своє завдання, через кілька днів матрична РНК руйнуються. Ці молекули ніяк не вмонтовуються в організм, тому не варто боятися будь-яких змін у генетичному коді людини», — запевнив Федір Лапій. 

Вакцина Pfizer-BioNTech: ефективна, але вимагає наднизьких температур для зберігання

Ще торік її створення назвали «революцією у фармацевтиці», адже вона стала першою вакциною на основі матричної РНК, а не самого вірусу. За винахід цього препарату відповідає подружжя науковців Угур Шахін та Езлем Тюреджі, які також є співзасновниками німецької біотехнологічної компанії «BioNTech». Для виробництва цієї вакцини вони заручилися підтримкою американської фармкомпанії «Pfizer».

У Всесвітній організації охорони здоров’я (далі ВООЗ) використання вакцини Pfizer-BioNTech затвердили наприкінці грудня. Результати клінічних досліджень показали, що її ефективність становить 95 відсотків, а для людей старше 65 років — 94,7 відсотка. З понад 29 тисяч щеплених нею учасників випробування лише восьмеро захворіло на коронавірус. Вакцинуватись нею рекомендують з 16-річного віку. Це є її перевагою над тією ж Oxford/AstraZeneca, яку поки радять використовувати з 18 років.

Але не обійшлося без «ложки дьогтю». Зберігання вакцини Pfizer-BioNTech потребує наднизьких температур: від -90 до -60 градусів. А відповідно — достатньої кількості спеціального обладнання. Лише за таких умов термін її придатності становитиме шість місяців. Для порівняння, термін придатності Oxford/AstraZeneca теж сягає шести місяців, але при температурі від +2 до +8 градусів. За такої ж температури нерозбавлену Pfizer-BioNTech можна зберігати лише до п’яти днів.

За інформацією ВООЗ, препаратом Pfizer-BioNTech не можна робити щеплення людям, які мають сильні алергічні реакції на його компоненти. Через малу кількість цільових досліджень поки не рекомендують вакцинувати вагітних жінок і дітей до 16 років.

Перелік можливих побічних ефектів Pfizer-BioNTech наводять у Британській агенції з контролю ліків і медичних препаратів. Зокрема, після введення препарату часто спостерігаються головний біль, болі у суглобах, м’язах і місці ін’єкції. Також можуть виникати відчуття нудоти, а у місці ін’єкції — набряк. Нечасто або рідко можуть траплятися збільшення лімфатичних вузлів і гострий периферичний параліч обличчя.

В Україні німецько-американську вакцину зареєстрували 23 лютого. А значно раніше міністр охорони здоров’я Максим Степанов заявляв, що країна отримає першу партію Pfizer-BioNTech всередині лютого. Проте дата її постачання була перенесена на невизначену дату. Урядовець пояснив це «логістичними та бюрократичними проблеми».

Втім, проблеми з постачанням цієї вакцини виникали не лише в Україні. За інформацією видання «DW», Єврокомісія довго не могла дійти згоди з «Pfizer» щодо остаточної вартості препарату. А євродепутат з Німеччини Петер Лізе розповів, що американська компанія хотіла, щоб її звільнили від будь-якої відповідальності за можливі побічні дії вакцини. Про схожі проблеми з «Pfizer» говорять і в уряді Аргентини.

Китайська Sinovac: суперечливий рівень ефективності

У Китаї, на території якого почалася нинішня пандемія коронавірусу, розробили одразу три вакцини. Поки що Україна розраховує отримати одну з них — препарат Coronavac (в офіційних повідомленнях МОЗ часто фігурує як Sinovac — авт.). Цю вакцину на основі знешкодженого COVID-19 створила китайська біофармацевтична компанія «Sinovac Biotech». Її представники заявляють, що препарат ефективний одразу проти кількох штамів коронавірусу.

Sinovac для екстреного використання нині дозволили у шести країнах: Китаї, Індонезії, Бразилії, Туреччині, Азербайджані та Чилі. В Україні вона поки не зареєстрована. Як пояснили 5 березня представники ДП «Медзакупівлі України», для цього постачальник китайської вакцини ще не надав повного пакета документів. Її постачальником визначене приватне акціонерне товариство «Лекхім», яке зареєстроване у Києві (в укладеному договорі загальна вартість вакцин склала понад 964 мільйонів гривень — авт.). У пресслужбі «Лекхіму» виданню «Суспільне.Новини» повідомили, що препарат Sinovac вони мають поставити в Україну до 15 березня.

Також поки відсутні будь-які рекомендації ВООЗ щодо використання Sinovac. Остаточне рішення, яке стосується рекомендації цієї вакцини, мають прийняти на початку цього місяця.

Тому поки найбільшою проблемою Sinovac є суперечлива оцінка її ефективності. За попередньою інформацією, цей показник коливається на рівні 50-78 відсотків, але більшість експертів все ж оцінюють її ефективність у 50 відсотків. Таку цифру нині наводять і у Міністерстві охорони здоров’я України.

Також поки зарано говорити про повний перелік можливих побічних ефектів Sinovac. Деякі з них вказані у дослідженні, яке опублікував британський медичний журнал «The Lancet». Серед них: біль і почервоніння у місці ін’єкції, лихоманка, втома. Також можливі діарея, біль у м’язах, кашель. Проте такі побічні ефекти начебто нечасто зустрічалися у піддослідних. Але точно відомо, що цю вакцину можна зберігати при температурі від +2 до +8 градусів.

Novavax: перспективна «темна конячка»

Ця вакцина розроблена американською біотехнологічною компанією «Novavax». Судячи з опису на її сайті, препарат створений на основі білка, подібного до коронавірусу. Ймовірно це споріднює технологію виробництва Novavax з німецько-американською Pfizer-BioNTech. Детальної інформації про вакцину небагато, адже досі тривають її випробування. Тому наразі препарат не використовують у жодній країні й не відомо, коли він буде зареєстрований ВООЗ.

Однак про потенціал цієї вакцини свідчать попередні результати клінічних досліджень, опубліковані на сайті компанії «Novavax». Зокрема, на третій фазі випробувань у Великобританії ефективність препарату склала 89,3 відсотка. Крім того, вакцина показала доволі непоганий захист від нових штамів коронавірусу: 85,6 відсотка ефективності від «британського» штаму та 60 відсотків ефективності від «південноафриканського» штаму.

Інформації про можливі побічні ефекти Novavax ще менше. Розробник вакцини поки обмежується загальними фразами: «важкі та серйозні небажані явища траплялися рідко».

У Міністерстві охорони здоров’я розраховують, що Україна отримає 15 мільйонів доз вакцини Novavax. Орієнтовною датою називають липень цього року. Ймовірно, що до того часу американський препарат зареєструють у ВООЗ і з’явиться більше інформації, щоб зробити остаточні висновки щодо його дії.

Oxford/AstraZeneca (Covishield): вакцина, якою роблять щеплення українцям

Цю векторну вакцину виготовляють в Інституті сироватки крові Індії. Проте її творцями стали науковці Оксфордського університету та шведсько-британської фармацевтичної компанії «AstraZeneca». Тобто вакцина одна й та ж, але має різних виробників. Зокрема, це підтвердила посол Великої Британії в Україні Мелінда Сіммонс.

«Припущення, що вакцини AZ/Covishield, які використовуються в Україні відрізняються за формулою, є категорично неправильним», — написала Мелінда Сіммонс у твіттері.

В Україну 500 тисяч доз препарату індійського виробництва прибули 23 лютого. Ними почали робити щеплення та військовим у зоні проведення Операції об’єднаних сил, а далі — громадським діячам і публічним особам, щоб ті популяризували вакцинацію. Зокрема, перші ін’єкції Covishield отримали Максим Степанов і Володимир Зеленський. Таким чином станом на ранок 5 березня щеплення цією вакциною зробили для 12 тисяч 481 українця. З них — 378 є жителями Хмельницької області.

За інформацією ВООЗ, термін придатності Covishield становить шість місяців при температурі зберігання від +2 до +8 градусів. Ефективність Covishield оцінюють у понад 63 відсотки. Однак у Міністерстві охорони здоров’я додають, що цей відсоток може бути більшим, що підтверджують дослідження опубліковані у «The Lancet». Щеплення нею можна робити з 18-річного віку. В Україні другу ін’єкцію вирішили робити через 28 днів після першої.

Серед побічних ефектів цієї вакцини називають чутливість, біль, свербіж, набряк або синці на ділянці, де була зроблена ін’єкція. А також можливі: лихоманка, блювота й симптоми характерні для грипу: висока температура, біль у горлі, нежить, кашель.

Днями директорка Хмельницької інфекційної лікарні Оксана Піддубна розповіла, що у працівників її медзакладу після щеплення Covishield не було виявлено ускладнень. А побічні реакції спостерігалися 40 відсотків вакцинованих. Здебільшого на наступний день ставалося підвищення температури тіла до 37,8 градуса.

«Після прийому парацетамолу чи німесилу, що рекомендовано в інструкції, ці явища у всіх минули. Реакції після щеплення є нормальним явищем, адже маже всі вакцини мають конкретний відсоток побічних реакцій. Але їх варто відрізняти від ускладнень», — зазначила Оксана Піддубна.

Чому МОЗ заборонило розголошувати інформацію про ціну та виробників вакцин?

Перша заступниця міністра охорони здоров’я України Ірина Садов’як 19 лютого підписала наказ щодо розподілу вакцин від COVID-19. Він стосується державного підприємства «Укрмедпостач» і структурних підрозділів облдержадміністрацій. На них поклали не лише обв’язки забезпечувати належні умови для зберігання, а й не розголошувати конфіденційну інформацію: «будь-якої інформації щодо виробників та/або постачальників, ціни на вакцини». Ця вимога наразилася на критику деяких експертів.

Заступниця міністра охорони здоров’я Світлана Шаталова 4 березня пояснила, що така вимога прописана в угоді між МОЗ та компанією «Crown Agents Україна». Саме вона уповноважена закуповувати вакцини від коронавірусу (для закупівлі Covishield також залучили компанію-посередника «Ґрейс оф год» — авт.).

«Такі жорсткі вимоги ініційовані виробниками вакцини. За їх порушення передбачені великі штрафні санкції або розірвання контрактів. Наскільки мені відомо, подібні договори щодо конфіденційності підписують усі країни світу», — зазначила Світлана Шаталова.

Її слова підтверджує інформація, опублікована на офіційному сайті Єврокомісії. Згідно з нею, з причин ринкової конкуренції контракти Європейського Союзу з виробниками вакцин від COVID-19 є засекреченими. Поки що їх дозволили опублікувати дві компанії: «CureVac» і «AstraZeneca». Однак і у них приховано деякі положення. Наприклад, щодо ціни препаратів.

До теми: Як записатися на вакцинацію від коронавірусу