Хвороби серця не завжди супроводжуються болем – лікар-кардіолог

Серцево-судинні захворювання — лідери у структурі захворюваності та смертності в усьому світі. Й кожен з нас бажає, щоб його серце працювало як годинник до самої старості. Проте часто уже у 35-40 ми починаємо відчувати головний біль, задишку, порушення ритму серця чи біль у ділянці серця. Усе це може свідчити про те, що серцево-судинна система потребує особливого піклування. Про фактори ризику виникнення серцево-судинних захворювань розмовляємо із лікарем-кардіологом вищої категорії, заступником директора обласного серцево-судинного центру, доцентом факультету післядипломної освіти Вінницького національного медичного університету імені Пирогова Наталією Щепіною.

— Наталю Вадимівно, які перші «дзвіночки» того, що з’явилися проблеми з серцем? Чи завжди людину турбує біль?

— Симптоматика серцево-судинних захворювань може бути доволі різноманітною. Це, насамперед, скарги на біль за грудиною чи у ділянці серця, задишку, прискорене серцебиття, перебої в роботі серця, головний біль, запаморочення, загальну слабкість тощо. Тому при появі подібних симптомів варто звернутися до лікаря. Проте далеко не завжди ураження серця протікає з больовим синдромом. Біль, як правило, притаманний для ішемічної хвороби серця, зокрема для стенокардії напруги. Однак існують і так звані безбольові форми ішемічної хвороби серця та навіть інфаркту міокарду, що найчастіше трапляються у людей з цукровим діабетом. Крім того, існує низка захворювань серця, які не супроводжуються больовим синдромом, але прогресують, в результаті чого розвивається серцева недостатність та високий ризик раптової смерті. Тому при появі будь-яких симптомів, які у вас викликають підозру, варто обов’язково звернутися до лікаря, який визначиться з подальшою тактикою обстеження та лікування.

— Які чинники сприяють розвитку серцево-судинних захворювань?

— Результати чисельних досліджень свідчать, що поширеність серцево-судинних захворювань залежать від факторів ризику. Їх умовно поділяють на модифіковані (ті, що підлягають корекції) та немодифіковані (ті, що не змінюються). До немодифікованих факторів належать: чоловіча стать, вік, обтяжена спадковість (ранній розвиток серцево-судинних захворювань у родичів першої лінії), менопауза у жінок. Серед модифікованих факторів ризику: артеріальна гіпертензія, куріння, дисліпідемія (хвороба системи кровообігу), ожиріння, надмірне вживання алкоголю, гіподинамія, нераціональне харчування, хронічний стрес. Саме на модифіковані фактори ризику ми можемо впливати задля профілактики серцево-судинних захворювань. За даними ВООЗ, саме профілактика, спрямована на зміну способу життя, є універсальною вакциною проти артеріальної гіпертензії, що дозволяє наполовину зменшити кількість нових випадків захворювань. Сучасні підходи до лікування та профілактики серцево-судинних захворювань враховують усі фактори ризику конкретної особи, на основі яких проводиться визначення індивідуального ризику виникнення серцево-судинної хвороби. Це є вкрай важливим, оскільки багато людей мають окремі слабко виражені фактори ризику, які в сукупності можуть призвести до непередбачувано високих рівнів загального ризику серцево-судинних захворювань.

— Один з негативних впливів на серце – куріння. Зараз багато хто замінює звичайні цигарки на електронні. Чи є вони безпечнішими?

— Курити електронні сигарети шкідливо! Доведено, що вони підвищують ризики хронічних обструктивних захворювань легень, раку легень та серцево-судинних захворювань, оскільки містять хімічні речовини – важкі метали та канцерогени, гліцерин і пропіленгліколь. Окрім того, регулярне використання ароматизованих рідин, особливо солодких, також може створювати серйозні ризики для здоров’я, адже багато з них — це подразниками, що призводять до запалення дихальних шляхів. Вони провокують розвиток пухлин, роблять організм сприятливим до вірусних захворювань. В США Центр з контролю та профілактики захворювань та професійні асоціації радять відмовитися від куріння електронних цигарок. Багато штатів на законодавчому рівні заборонили цей вид куріння. Натомість в Україні ринок електронних цигарок не врегульований, і невідомо, якої якості пристрої та рідини до них продають українському споживачеві. Часто вони навіть не мають сертифікатів відповідності. Рідини для електронних сигарет здебільшого не марковані належним чином, тому важко судити про те, що входить до їхнього складу. Поширеність куріння електронних сигарет серед українських підлітків викликає серйозне занепокоєння, адже фактично курить кожен п’ятий підліток.

— Що таке холестерин і чим він небезпечний?

— Холестерин – це жироподібна речовина, життєво необхідна людині. Він входить до складу оболонок (мембран) усіх клітин організму. Багато холестерину містить нервова тканина. Він є джерелом для утворення багатьох гормонів. Основним джерелом холестерину служать тваринні жири. Якщо вони в раціоні перевищують необхідну кількість, збільшується концентрація холестерину у крові, і він з необхідного для організму друга перетворюється на смертельного ворога.

— Що таке “хороший” і “поганий” холестерин?

— Не весь холестерин небезпечний. Часто говорять про “хороший” і “поганий” холестерин. Як речовина він весь однаковий, просто перебуває у крові в різних сполуках з іншими жировими та білковими речовинами, що називаються ліпопротеїдами. Одні з них — ліпопротеїди низької щільності — можна назвати "поганими". Саме підвищений рівень холестерину, що міститься в "поганих" ліпопротеїдах низької щільності (ЛПНЩ), накопичується в атеросклеротичній бляшці, яка перекриває просвіт судини, та є причиною виникнення тромбів. Якщо такий процес відбувається в серці, розвивається інфаркт міокарду, якщо в мозку — мозковий інсульт. Але у крові містяться й інші — "хороші" ліпідно-білкові комплекси. Їх називають ліпопротеїдами високої щільності (ЛПВЩ). Вони захоплюють і видаляють холестерин з місць його накопичення в стінці кровоносних судин. "Очищаючи" судини від надлишку холестерину, ці коплекси запобігають утворенню атеросклеротичних бляшок. Чим вищим вміст у крові холестерину в "поганих" комплексах і чим нижчий рівень холестерину в "хороших" комплексах, тим швидше розвивається атеросклероз.

— Як знизити рівень “поганого” холестерину?

— Для цього намагайтеся змінити свій спосіб життя: більше рухайтеся, відмовтеся від куріння, дотримуйтесь низькокалорійної дієти. А за призначенням лікаря приймайте лікарські засоби – статини, які дозволяють не лище вплинути на рівень «шкідливого» холестерину, але й запобігти розвитку небезпечних серцево-судинних ускладнень.

— Як харчуватися, щоб серце і судини були здоровими?

— Основою всіх дієт, що сприяють зниженню холестерину, є зменшення споживання жирів тваринного походження (жирне м'ясо, субпродукти, вершкове масло, жирні молочні продукти, жирні сорти сиру, здобна випічка тощо). Замініть тваринні жири рослинними оліями: соняшниковою, оливковою, кукурудзяною, гарбузовою. У помірній кількості можна вживати молочні продукти зі зниженим вмістом жиру, нежирні сири (не більше 30% жирності), пісне м'ясо. Яйця краще вживати у вареному вигляді і не більше двох на тиждень. Частіше вводьте до раціону продукти зі зниженим вмістом холестерину: хліб з борошна грубого помелу, каші, макаронні вироби з твердів сортів пшениці, різні овочеві страви і фрукти. З м'ясних продуктів слід віддати перевагу курятині, індичатині, телятині. Причому з птиці до її приготування треба видаляти жир і шкіру. Рекомендується збільшити споживання риби, особливо морської. Під час приготування страв відварюйте, тушкуйте, запікайте, а от смажте лише зрідка. За умови ретельного дотримання такої дієти можна досягти зниження рівня холестерину у крові на 5-10 відсотків.

— Які фізичні вправи корисні для серця?

— Регулярна фізична активність сприяє зменшенню артеріального тиску, розвитку ускладнень після перенесеного інфаркту міокарду. Йдеться про регулярне помірне аеробне динамічне навантаження, до прикладу, ходьба, скандинавська ходьба, плавання, їзда на велосипеді. А ось статичні навантаження - боротьба, бокс, штанга - людям з серцево-судинними захворюваннями протипоказані.