Чому розвивається серцева недостатність та чи можна її зупинити – лікар-кардіолог

Серцева недостатність є наслідком якогось серцево-судинного захворювання, що спричиняє ураження серця та порушення його функцій. Детальніше про цей синдром ми попросили розповісти лікаря-кардіолога вищої категорії, заступника директора обласного серцево-судинного центру, доцента факультету післядипломної освіти Вінницького національного медичного університету імені Пирогова Наталію Щепіну.

— Наталю Вадимівно, що таке серцева недостатність?

— Серцева недостатність — це клінічний синдром, який ґрунтується на нездатності серця як насосу забезпечити постачання органів і тканин кров'ю в обсязі, необхідному для їх нормальної роботи. Іншими словами, при серцевій недостатності розвивається невідповідність між продуктивністю серця і потребою тканин у кисні та поживних речовинах. Серцю доводиться працювати зі значним напруженням, щоб доставити кров до всіх органів. В результаті відбувається затримка рідини в організмі, а органи не отримують стільки поживних речовин і кисню, скільки їм потрібно.

— Які причини її розвитку?

— Слід зазначити, що серцева недостатність — це не самостійне захворювання, а синдром. Причому завжди вторинний, тобто як наслідок якогось серцево-судинного захворювання, що спричиняє ураження серця та порушення його функцій. Найчастіше це ішемічна хвороба серця, зокрема перенесений інфаркт міокарду, коли частина серцевого м’язу відмирає, відбуваються зміни геометрії серця, так зване ремоделювання, розширення порожнин та порушення функцій серця, насамперед функції скорочення. Часто причиною серцевої недостатності є артеріальна гіпертензія, а саме гіпертензивне ураження серця, при якому на першому етапі відбувається потовщення — гіпертрофія стінок, а в наступному – розширення лівого шлуночка та розвиток серцевої недостатності. З інших причин – це вади серця, кардіоміопатії, ціла низка уражень серця, що не обумовлені артеріальною гіпертензією, ішемічною хворобою серця чи вадами серця. Причин багато, але сутність одна: серце не здатне «перекачувати» кров по всьому організму та забезпечувати в достатньому обсязі органи та тканини кров’ю.

— Якими ознаками серцева недостатність дає про себе знати?

— На початкових стадіях може взагалі не проявлятися. При прогресуванні можуть з'явитися такі симптоми:

• загальна слабкість і швидка втомлюваність;
• утруднення при диханні (задишка), що може зменшувати повсякденну активність; вночі іноді доводиться підкладати додатково одну-дві подушки, щоб зменшити задишку, яка посилюється в положенні лежачи;
• кашель (зазвичай сухий), що посилюється в положенні лежачи;
• прискорене серцебиття при навантаженні, а в подальшому — і в стані спокою;
• набряки на стопах, в ділянці кісточок, гомілок; при прогресуванні хвороби можливе збільшення живота в розмірах (за рахунок накопичення рідини).

— Які методи використовують для діагностики?

— При підозрі на серцеву недостатність лікар призначить такі дослідження:
• електрокардіограму (ЕКГ). Цей тест дозволить виявити порушення ритму серця або покаже, чи був у вас серцевий напад (інфаркт міокарду) у минулому. Порушення ритму, інфаркт міокарду є частими причинами серцевої недостатності;
• ехокардіографію. При її проведенні використовуються спеціальні звукові хвилі (ультразвук), які дозволяють створити картинку роботи серця на екрані монітора. За допомогою ехокардіографії можна визначити, збільшені камери серця чи ні, чи достатня насосна функція серця та оцінити роботу його клапанів. Порушення роботи клапанів (вроджені або набуті вади серця) — одна з причин серцевої недостатності;
• рентгенографію органів грудної клітки, яка дає змогу виявити накопичення рідини в легенях, а також допоможе визначити збільшення серця і великих судин у грудній клітці;
• тест з фізичним навантаженням (велоергометрію, або тредміл-тест). При його проведенні людину просять ходити чи бігти біговою доріжкою або крутити педалі велоергометра (чимось схожий на велотренажер). Під час тесту записується ЕКГ або проводиться ехокардіографія. Впродовж навантаження серце починає працювати швидше, і можна визначити, справляється воно з навантаженням чи ні. Так можна виявити хворобу на досить ранніх стадіях;
• дослідження судин серця (коронароангіографію). Під час цієї процедури у судину (артерію) кінцівки вводиться катетер і проводиться до серця. У судини вводиться спеціальний контрастний барвник, який добре видно на рентгенівських знімках. При аналізі отриманих зображень лікар зможе зрозуміти, наскільки добре прохідні для крові судини серця, звужені вони чи повністю перекриті атеросклеротичними бляшками. Звуження судин серця через атеросклероз — найчастіша причина ішемічної хвороби серця, інфаркту міокарду і серцевої недостатності.

— Чи можна зупинити прогресування серцевої недостатності?

— Так. Насамперед, це дотримання питного режиму. Слід обмежити вживання рідини до 1-1,2 літра на добу. Для контролю радять щоденне ранкове зважування. Збільшенні ваги на 1-2 кілограми може свідчити про затримку рідини та посилення набрякового синдрому. Також потрібно обмежити споживання харчової солі — не більше 3 грамів на добу: виключити з раціону солоні продукти, відмовитися від досолювання готової їжі, уникати продуктів з прихованим вмістом солі (ковбаси, копченості, консерви, напівфабрикати). Варто відмовитися від куріння та вживання алкоголю.

— Серед багатьох побутує думка, що людям з серцевою недостатністю потрібно періодично “прокапуватися”. Чи потрібне таке планове лікування у стаціонарі?

— Відповідь однозначна: ні. Адже навантаження, зумовлене «крапельницями» у стабільного пацієнта з серцевою недостатністю, може сприяти декомпенсації стану, розвитку чи посиленню набрякового синдрому. Навпаки, згідно із сучасними уявленнями, основна мета лікування пацієнта з серцевою недостатністю – запобігти його госпіталізації, зробити так, щоб пацієнт залишався вдома, почувався задовільно і стабільно. Показами до госпіталізації в стаціонар є лише гостра серцева недостатність чи виражена декомпенсація серцевої діяльності. Проте слід наголосити, що кожен такий пацієнт має щодня приймати так звану «прогноз-модулюючу» терапію – ліки, ефект яких доведений численними науковими дослідженнями щодо запобігання смерті та несприятливих серцево-судинних подій. Варто розуміти, що лише регулярний прийом ліків, які призначив лікар, допоможе не тільки зменшити симптоми серцевої недостатності, а й подовжити життя.