Якби мені знову довелося завести кого-небудь з братів наших менших, я, не задумуючись, вибрав би собі в друзі мініатюрну собачку породи ЧІХУАХУА. Познайомившись ближче з цією маленькою істотою, і потримавши її в долонях, вже не хочеться з нею розлучатися. Але, на превеликий жаль, це чудо природи, не повірите, коштує 1000-2000 $ , і це при вазі до 3-х кг (а ексклюзивні екземпляри до 1 кг), і при довжині 15-23 см. Рекордсменом породи вважається собачка довжиною 17 см, яка важить всього лише 765 р. 

Чіхуахуа дуже смілива і великих собак просто ігнорує. Вона також може бути прекрасним сторожем і вчасно попереджати господаря про небезпеку. Ось, що мені вдалося дізнатися на сайті "Чихуахуа" про цю дивовижну собачці: «Чіахуахуа відрізняє округла форма голови, широко розставлені виразні очі, завзятий погляд і стоячі вуха, які злегка розходяться в сторони, коли собака в спокійному стані. 

У цій породі є довгошерсті або гладкошерсті собаки, у яких зустрічається руда, біла, кремова, блакитна, чорна і шоколадна масті, причому масть буває як суцільна, так і змішана. У цуценят чіхуахуа є одна особливість - тім'яне джерельце, дуже схоже на джерельце немовлят ». 

А ще у чіхуахуа відсутній специфічний запах «собаки», і її шерсть не викликає алергії у чутливих людей. А її психотерапевтичні здібності знімати біль і відновлювати душевну рівновагу загальновідомі давно. 

Версій про походження цієї породи існує безліч, наприклад, деякі собаківники стверджують, що родовід чіхуахуа бере свій початок в стародавній Індії, інші, що в древньому Єгипті. Але найбільш правдоподібним є те, що чіхуахуа походять від маленьких собачок ті-чи-чи, які були у тольтеків (це племена, які жили в Мексиці в IX столітті нашої ери). 

Доказом саме такого походження служить монастир Уехотсінго, який був побудований монахами-францисканцями з каменів зруйнувалися від часу пірамід Чолула. На деяких каменях чітко видно різьблені зображення собак, дуже схожих на сьогоднішніх чіхуахуа. 

Одна з легенд говорить, що коли тольтеки були підкорені ацтеками, ацтекскій знаті дуже сподобалися ці маленькі собачки, особливо їм сподобалися ті-чи-чи з блакитним забарвленням, і вони обрали їх об'єктами свого шанування. Вважалося, що в потойбічному світі ці собачки були провідниками духів померлих. Особливо любив цих маляток останній ацтекський імператор Монтесума, у нього їх було кілька сотень, і можете собі це уявити, у кожної собачки був свій власний опікун. Ось до чого доводить любов до прекрасного. 

Часто на кордоні Сполучених Штатів і Мексики, в могилах людей знаходили скелети чіхуахуа. 

«Тельма Грей - історик і великий знавець чіхуахуа незадовго до своєї смерті провела дослідження, переконати її в тому, що ацтекські собачки були схрещені з маленькими собачками породи тер'єр, яких завезли іспанські конкістадори. Так взяла свій початок порода ще менших собак - сьогоднішніх чіхуахуа. Таку назву вони отримали через те, що в середині 1800-х років в Мексиці американські мандрівники виявили цю породу в штаті Чіуауа. 

Кілька таких собачок вони привезли з собою до Сполучених Штатів. Приблизно в той же час Шарлотта, дружина імператора Мексики Максиміліана I, посприяла всесвітньої популярності чихуахуа тим, що привезла цю породу в Європу ». 

Чіхуахуа є кімнатною, декоративною собачкою, до того ж її не обов'язково кожен день вигулювати, як великих собак і тому вона ідеально підходить для літніх людей, інвалідів і злегка ледачих представників роду людського, яким важко виходити з дому. Чихуахуа віддана собака і дуже любить бути разом з господарем, любить, щоб їй приділяли увагу, постійно з нею грались і дбали про неї. Це дружня, грайлива з прекрасним характером собачка не вимагає багато їжі і місця. 

Але, через її невеликі розміри, необхідно постійно виявляти обережність, щоб випадково не наступити на свого вихованця, або не сісти - таку крихітку можна і не помітити в кріслі чи на дивані. Навіть граючи з чихуахуа, потрібно бути обережним, щоб не завдати їй серйозної шкоди. Бажано також не залишати її без нагляду, якщо вона знаходиться на висоті, наприклад, на дивані: оскільки у чихуахуа немає відчуття висоти, стрибок на підлогу може коштувати їй перелому. З цих причин чихуахуа бажано не довіряти маленьким дітям. 

Серед усього собачого співтовариства у чіхуахуа найбільша тривалість життя - від 13 до 19 років. До того ж вона не така вже й ніженка, у неї дуже жвавий і грайливий характер: в тривалих іграх вона повністю задовольняє свою потребу в русі. Але через свої маленькі розміри при цьому втрачає калорії швидше, ніж собаки великих розмірів, і оскільки її травна система крихітна, у неї легко може знизитися вміст цукру в крові. 

Щоб цього не сталося, чіхуахуа потрібно годувати часто і маленькими порціями, а також створювати умови, за яких вона могла б повноцінно і в достатній мірі відпочивати. Буває, що малятко починає без видимих причин тремтіти. Не варто особливо переживати, тому що цій породі собак властива така дрож. Чіхуахуа тремтить не тільки від холоду, але і від хвилювання, тривоги, страху, невдоволення та інших негативних факторів. Тому необхідно її берегти від різних стресових ситуацій. 

Чіхуахуа віддана собака, вона дуже цінує увагу господаря і легко піддається дресируванню. У книзі «Поради для тих, хто недавно завів чихуахуа» говориться, що «якщо ви готові в належній мірі піклуватися про чихуахуа, то навряд чи собака будь-якої іншої породи зможе зрівнятися з нею в грайливості, дружелюбності й умінні пристосовуватися ». Багато людей переконалися, що крихта чихуахуа - просто чудовий домашній вихованець! Все це робить чіхуахуа ідеальною сімейною собакою!