У Волочиському районі діє унікальний сільський музей

Ще років двадцять тому у багатьох селах були музеї — в одних під експозицію відводили кімнатку в клубі чи бібліотеці, в інших було окреме приміщення. Нині ж у більшості сіл про такі заклади забули. А ось у Пахутинцях в окремій хатині все ще працює музей села. Створили його у вісімдесяті роки минулого століття. Для сільського осередку історії і культури виділили хатину – з тих, що будували для спеціалістів. Й нині музею можуть позаздрити навіть деякі районні. Адже експозиція складається не лише з фотографій та газетних вирізок, вона доповнюється цікавими документами та експонатами. Усе незвичне, що селяни знаходять на своєму обійсті, на горищі чи у бабусиній скрині, вони бережно обтирають від пилу і несуть до сільського музею.

Основна експозиція музею розміщена в чотирьох кімнатах-залах. Але й цього приміщення стало замало, деякі речі, перекочували на веранду, інші – у підсобне приміщення. Перша кімната розповідає про феодальний лад, капіталізм. Вздовж стіни в рядочок вишикувалися глечики – маленькі і великі, з широким та вузьким горлом, високі та маленькі. Одному з них – високому, з вузеньким горлом та розмальованому у зелено-білих тонах, більше 200 років. Родом він зі Смотрича й призначений для зберігання вина. До музею глечик принесли розбитим на кілька частин, дуже непросто було зібрати його докупи, відновити візерунок. «А ось такі горнятка-близнятка вже ніхто не виробляє, — показує Леонтій Присяжний, який багато років очолював заклад, два з’єднані між собою глиняні горщики, які прикриваються дерев’яною кришечкою. – Колись в таких горнятках діти носили обід батькові. В один наливали борщ, інший наповнювали кашею». Біля іншої стіни – стенд з грошима та медалями. Зберігаються у сільському музеї банкноти часів Катерини ІІ, Олександра ІІІ, поряд – бронзовий Георгіївський хрест. Очевидно, цієї нагороди був удостоєний хтось із селян. На жаль, його ім’я не збереглося. Експозиція другого залу розповідає про побудову в селі соціалізму. Далі – кімнати бойової слави та радянської доби. У музеї можна побачити зброю часів Другої світової війни, листи з фронту й інформацію про односельців-вояків.

Експонати приносили селяни.

Але на цьому експозиція не завершується. Поруч, у невеликому будиночку, створене своєрідне помешкання колишнього селянина. В одній кімнаті зібрано реманент. Інша кімната – робоча, де зберігаються усі потрібні інструменти і навіть цеглини, яким кілька сотень років. У третій – звичайна селянська оселя.