Цей день в історії Хмельниччини: 5 лютого

Минулого року цього дня у Хмельницькому зафіксували рекорд із залученням максимальної кількості дітей та дорослих до читання української книги. Кількість учасників – 12 тисяч маленьких хмельничан. Вони по черзі читали книгу відомої письменниці Лариси Ніцой «Незламні мураші». Її читали поодинці, у двох, групами і навіть класами. Дітки виставляти відео у Фейсбук, яке знімали під час читання та підписували хештегом #плекаймоукраїнськумову.

5 лютого 1944 року перестала існувати Генеральна округа Волинь-Поділля (німецькою Generalbezirk Wolhynien und Podolien). Ця округа була адміністративно-територіальною одиницею райхскомісаріату Україна часів Другої світової війни, утворена на території колишніх Рівненської, Волинської, Кам'янець-Подільської і частково Тернопільської областей. Перестала існувати внаслідок захоплення Червоною Армією Луцька і Рівного.

5 лютого 1920 року ліквідовано Подільський губернський лісоохоронний комітет. Відповідний наказ видало міністерство державного майна для управління казенними лісами. Комітет був створений у 1843 році і відповідав за збереження лісів від несанкціонованих вирубок. В 1920 році систему реорганізували. Для керівництва лісовим господарством в складі Наркомзему УСРР створюється Всеукраїнське управління лісами (ВУПЛ). якому у 1922 1923 роках підпорядкували 469 лісництв. В губерніях створюються губернські лісові управління (ГЛУ), підпорядковані губземуправлінню. У повітових земвідділах організовували лісові підвідділи.

Активісти хмельницького Майдану, 5 лютого 2014 року, отримали повістки з'явитись на допит в управління Міністерства внутрішніх справ міста. Після того, як 28 січня хмельницькі майданівці увійшли до адмінприміщення із вимогою прийняти звернення до Президента та парламенту. Хмельницьке міське управління МВС відкрило кримінальне провадження на основі частини 1 статті 341 Кримінального кодексу України (захоплення державних або громадських будівель чи споруд). Того дня затримали шістьох осіб і хоч їх відпустили (бо закон, на підставі якого їх затримали, визнали таким, що втратив чинність) кримінальне провадження не закрили.
Повістки з’явитися на допит отримали 11 осіб. Активісти, розповідали що правоохоронці у них нічого не питали, просто відмітили у повістці, що з’явилися у зазначений час. Тих кого викликали у якості свідків захоплення адмінприміщення, теж ні про що не запитували. Лише повідомили: очікуйте на чергову повістку.

Та за декілька днів, 17 лютого, справу закриють. Через вступ у дію закону України «Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, що мали місце під час проведення мирних зібрань». Відповідно до нього, від кримінальної та адміністративної відповідальності звільнялися мітингувальники, які брали участь у масових заворушеннях, зокрема у захопленні державних установ.
На думку же хмельницьких опозиціонерів відкриття кримінального провадження було надуманим та робилося лише задля тиску на протестувальників. 

Підписатися на канал "Є" в Youtube

У 1831 році 5 лютого (24 січня за старим стилем) у Кам’янці-Подільському військового лікаря Володимир Іванович Даль призначили завідуючим першої карантинної зони. На той час у місті розгорілась епідемія холери..
Потрапив Володимир Даль у Кам'янець в січні 1831 року, його відрядили з групою військових лікарів на Поділля для боротьби з епідемією, яка почалась з липня 1830 року. Карантина зона Володимира Івановича розмістилась у військовому шпиталі гарнізонних казарм. У район, яким опікувався Даль, входила й приміська слобідка – там траплялись хати, де холера не залишила жодної живої душі.

Володимир Даль перебував на Поділлі, менше року. Попри такий короткий термін лікар знаходив час, щоб ознайомитись з археологією та архітектурою краю, життям та побутом, збирати легенди, перекази та повір'я, поповнювати свій запас слів, який незабаром ляже в основу його творів. Записані на Поділлі народні пісні Даль включив до п’ятого тому своїх "Вибраних творів", виданих згодом в Петербурзі під псевдонімом Козака Луганського. До того ж, незабутні враження про перебування в Кам'янці лягли в основу його повісті "Подолянка". А у знаменитому словнику Володимира Даля у першому томі слово «беда» проілюстровано висловом «Кругом вода, а в середине беда» і зазначено, що так кажуть про Кам’янець, а також про місто Себеж на Псковщині.

Казарми фортеці, в яких розмістився військовий шпиталь. Фото:kampod.at.ua