Цей день в історії Хмельниччини: 20 листопада

20 листопада 1918 року гетьман Павло Скоропадський затвердив закон про відкриття богословського факультету Кам’янець-Подільського державного українського університету.

У ті роки в освітньому просторі Української держави Кам’янець-Подільський державний університет репрезентував не лише національний за своїм внутрішнім змістом вищий навчальний заклад, але й структурно відповідав європейським практикам організації вищої школи. Свідченням цього слугує відкриття богословського факультету, який виконував державне замовлення з підготовки українських священиків.

Представники професорсько-викладацької корпорації та студентство відігравали важливу роль у справі піднесення культурного рівня жителів Подільського краю та сприяли відродженню Української Православної Церкви. Усього за три вступних кампанії до складу студентства богословського факультету було зараховано 56 слухачів. Більшість із них були українцями за походженням та вихідцями з Подільського краю. На час вступу переважна більшість абітурієнтів уже закінчила духовну семінарію та мала поважний вік – понад 30 років. Для нормальної організації навчального процесу була відкрита бурса та їдальня, де харчування відбувалося з певною знижкою. Характерною рисою діяльності студентства виступало бажання до самоорганізації, що найбільш яскраво проявилося у створенні факультетської ради.

Загальний зміст навчання на богословському факультеті КПДУУ визначався провідними тенденціями, характерними для вищої духовної освіти цього періоду. Поступальний розвиток богословського факультету неодноразово переривався утвердженням у краї комуністичного режиму. Кожного разу більшовики намагалися ліквідувати теологічну структурну ланку, а проти її співробітників, незважаючи на участь останніх у просвітницьких заходах радянської влади, застосовувалися й політичні переслідування.

Восени 1920 року професорсько-викладацька корпорація та студентство постали перед жорстким вибором – вимушена еміграція або спроба адаптуватися до нових радянських реалій. Та частина академічної спільноти, яка подалася за кордон, змушена була долати непереборні труднощі, пов’язані з вирішенням матеріально-побутових проблем, а тим, хто залишився на рідній землі, намагаючись прислужитися справі розвитку національної системи освіти, довелося знову пережити морально-психологічний тиск з боку репрезентантів марксистського світогляду й, врешті, знову бути звинуваченими за політичними мотивами

Згідно з наказом № 00485 наркома внутрішніх справ СРСР Миколи Єжова 20 листопада 1937 року мала закінчитись каральна операція щодо польського населення. Офіційно наказ мав назву «Про фашистсько-повстанську, шпигунську, диверсійну, показницьку та терористичну діяльність польської розвідки в СРСР». Ця каральна операція за своїми трагічними наслідками на Поділлі не мала собі рівних. В архівах управлінь Служби безпеки по Хмельницькій і Вінницькій областях виявлено 485 групових справ у зв’язку із згаданим наказом. Він зобов’язував розподілити заарештованих на дві категорії. До першої, що підлягали розстрілу, відносились всі шпигунські, диверсійні, шкідницькі і повстанські кадри польської розвідки. До другої (ув’язнення в тюрмах і таборах) належали менш активні члени «Польської військової організації».

20 листопада 2001 року в Кам'янці-Подільському знімали фільм «Богдан-Зиновій Хмельницький». Фото: скрін з фільму

У 2001 році 20 листопада у Кам’янець-Подільський відвідала знімальна група кіностудії імені Довженка на чолі з режисером Миколою Павловичем Мащенком, яка приїхала до міста знімати художній фільм «Богдан-Зиновій Хмельницький». Художній фільм розповідає про історичні події Хмельниччини, про один з найважчих і трагічних моментів визвольної війни українського народу проти панування шляхетської Польщі. Батальні сцени зняті на фоні Кам’янець-Подільської фортеці. На екрани фільм вийшов у 2006 році.

У 2018 році 20 листопада у Хмельницькому водії автівок на єврономерах вийшли на протест. Таким чином вони намагались привернути увагу керівництва країни на необхідність доопрацювати законопроєкти, що стосуються розмитнення автомобілів на «євробляхах». Розпочинали із Майдану Незалежності. Саме там активісти зібрались, аби обговорили план дій, та через мікрорайон Ракове, організовано, у супроводі патрульних поліцейських, вирушили на Давидковецьке перехрестя.  

Підписатися на канал "Є" в Youtube

Торік 20 листопада сайт "Є" писав про осінню аномалію: у Хмельницькому на майдані Незалежності зацвів мигдаль. Як виявилося, таке явище, як повторне цвітіння дерев - вже далеко не рідкість. 

«Повторне несвоєчасне квітування деревних рослин не є дивиною у природі. Воно є не таким рясним, менш яскравим і малотривалим. Це ненормальне явище для рослини, оскільки відсутня його біологічна доцільність - насіння утворених плодів не достигає. Причина одна - стрес, який настає в результаті багатьох чинників: засухи, або навпаки, надмірних дощів, надлишку солей у грунті, забруднення повітря. Цього року у травні були затяжні дощі, що також має свої наслідки», - розповіла сайту «Є» керуюча Хмельницьким ботанічним садом, доцент кафедри екології у ХНУ Людмила Казімірова.

Квіти з'явилися у другій декаді листопада. Фото: з архіву