У церкві на Хмельниччині створили музей вишивки та старовини

Свято-Покровський храм, що у центрі селища Стара Синява - перший на Хмельниччині храм Української Православної Церкви (тоді ще Київського патріархату) зведений два десятиліття тому на місці колишнього соцзабезу. Нині він унікальний ще й тим, що тут, в прихрамовій будівлі облаштований музей, де можна побачити унікальні рукотвори наших предків.

Експонати до храмового музею збирають вже понад десять років. Найбільше тут – вишивок. Переважно подільські та волинські. Чорно-червоні, барвисті, «хрестики» та «гладь», на сорочках та сукнях, скатертинах та серветках… За тими «хрестиками» - велика історія нашого народу. І не дивно, адже саме українську вишивку вважають своєрідним кодом нації.

«Боляче дивитися, як такі речі зникають чи валяються як непотріб, - каже благочинний Олег Макаровський. – А це все – наша автентика, наше духовне коріння та ідентичність. Кожна нація тримається свого, народного, тож нам гріх забувати своє, українське. Нація сильна духом, коли береже свою історію, тримається свого коріння, шанує традиції. Від скіфів і сарматів – це наша земля. На щастя, повертається із забуття і вишивка».

«Боляче дивитися, як такі речі зникають чи валяються як непотріб», - каже благочинний Олег Макаровський. Фото: з архіву.

Окрім вишивок, в музеї зібралося чимало цікавинок. Серед експонатів – розмальовані тарілки, які в наших пращурів були окрасою мисників. Є, наприклад, з написом «Дай, Боже, щастя». Є жорна, прядки, дерев’яне розп’яття Ісуса з села Подоляни, з храму, знищеного у 30-х роках минулого століття, вирізьблене зі шматка липи, старовинні цеглини...

«А це книга нашої церкви, - показує нам альбом зі світлинами отець Олег. – Тут історія від закладання першого каменю храму. Є фото, як будували церкви, зі знакових подій нашого району, зі служб на великі свята…»

Серед інших зберігається і фото, на якому отець Олег разом з донькою Іванкою дарують колишньому президентові Віктору Ющенку вишиванку.

Скатертина, вишита в 1941 році. Фото: з архіву.

«Це було під час святкування 360-річниці Пилявецької битви, - пригадує благочинний. - Тоді ще кандидат в президенти Віктор Ющенко відвідував захід. Доступитися до нього було дуже складно, але ми таки передали йому подарунок - вишиту сорочку».

Дерев’яне розп’яття Ісуса з села Подоляни, з храму, знищеного у 30-х роках минулого століття, вирізьблене зі шматка липи. Фото: з архіву.

А вишивала сорочку для третього президента дружина благочинного Марія Макаровська. Матушка – майстриня, закохана у вишивку. Нею прикрасила свій дім та храм. Вишивані сорочки носить вся родина – доньки та син, і звісно ж, вона з чоловіком. Яскраві візерунки на рушниках-оберегах, серветках, скатертинах, подушках викликають справжнє захоплення. Без полотна, нитки та голки не уявляє своє життя. Щойно має вільну хвилину – сідає за роботу. Любить вишивати і хрестиком, і гладдю, і бісером. Серед робіт – картини та образи святих. Багато з них прикрашають Свято-Покровську церкву. Навіть іконостас та корогви прикрашені вишивкою Марії Макаровської. Як і чоловік, матушка вважає, що вишивка – це те, що єднає та ідентифікує українців.