5 травня: історія, події та факти

5 травня 1981 року село Нетішин стало селищем міського типу. З початком будівництва Хмельницької атомної електростанції статус Нетішина неодноразово змінювався. Так, згідно з указом Президії Верховної Ради УРСР від 5 травня 1981 року, село Нетішин стало селищем міського типу.

А згодом, згідно з указом від 8 серпня 1984 року, селище міського типу Нетішин Славутського району Хмельницької області було віднесено до категорії міст районного підпорядкування.

Коротко про історичні події, які сталися цього дня у світі та Україні

• 1838 – Санкт-Петербурзі пройшла лотерея з розіграшу картини Карла Брюллова, на кошти від якої через три дні Тарас Шевченко був викуплений з кріпацтва у пана Енгельгардта.
• 1865 - у американському штаті Огайо скоєно перше в історії пограбування поїзда
• 1921 - у Франції вперше представлено духи "Шанель".
• 1953 –Ернест Хемінгуей виграв Пулітцерівську премію за книгу «Старий і море».
• 1959 – одночасно в Лос-Анжелесі і Нью-Йорку відбулось перше вручення нагород «Греммі» кращим музикантам 1958 року.

Цього дня народилися

• 1818 - народився Карл Маркс, німецький філософ і політик, основоположник теорії комунізму ("Маніфест комуністичної партії", "Капітал").
• 1828 - народилася Ганна Барвінок (Олександра Білозерська-Куліш), українська письменниця.
  Дружина Пантелеймона Куліша.
• 1864 - народився Кирило Трильовський, український громадський і політичний діяч. Основоположник та один із засновників Української радикальної партії, засновник "Січей", голова Бойової управи Українських січових стрільців, член Національної ради ЗУНР.
• 1900 - народився Юрій Липа, український громадський діяч, письменник, поет, публіцист, один із визначних ідеологів українського націоналізму.

Цей день в історії Хмельниччини

5 травня 1593 року Меджибіж отримав Магдебурзьке право. Початок дії магдебурзького права у Меджибожі визначається документами, які зберігаються у фондах Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника. Відповідно до них, самоврядні права були надані Меджибожу грамотою 5 травня 1593 року володарем міста Адамом-Ієронімом Сенявським.

Успадкувавши Меджибіж та належний до нього ключ маєтків від діда та батька, Адам-Ієронім Сенявський декларував, що містяни як теперішні, так і прийдешні на вічні часи робляться «вільними з невільних», звільненими від «стародавніх повинностей, які терпіли від колишніх панів та їх урядників». Громада повинна обрати з-поміж себе бургомістра, радника і присяжних «і ніякий урядник не може втручатися в будь-яке судочинство та міську юрисдикцію, окрім випадків, які б стосувалися шкоди мені чи непорядку в обороні».

Документ, який підтверджує самоуправління Меджибожа на Магдебурзькому праві. Фото: з фондів Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника.

5 травня 1800 року комендантом Кам’янець-Подільської фортеці було призначено 31-річного генерал-майора Євграфа Федотовича Комаровського — представника відомого дворянського роду. До свого призначення він, зокрема відзначився під час Італійського та Швейцарського походів 1799 року. Крім того, Євграф Комаровський — це чи не єдиний кам’янецький комендант, який залишив по собі спогади. Окремі частини його мемуарів у своїй статті «Коменданти Кам’янець-Подільської фортеці кінця XVIII – початку ХІХ ст.: просопографічний портрет» наводять історики Катерина Мельничук і Вадим Стецюк.

Зокрема, 31-річного генерал-майора засмутило таке призначення й він писав, що «відчував нездоровим, а це призначення і більше погіршило моє здоров’я». Крім того, спогадах Євграфа Комаровського міститься чимало описів життя місцевої знаті. Зокрема, він згадує як здивувався ситуації, пов’язаній з любовним трикутником, у центрі якої була графиня Потоцька.

«Я бачив одного разу за столом у графа Гудовича (військовий подільський губернатор — авт.) те, що тільки можна бачити в одній Польщі, — жінку, що сиділа між двома чоловіками. Це була графиня Потоцька: по одній стороні від неї сидів граф Потоцький, а по інший — граф Вітте, колишній її чоловік, і щоб довершити цю картину, навпроти графині сидів біскуп Раковський, який робив її розлучення і здійснював другий шлюб», — наводять цитату з мемуарів Євграфа Комаровського історики Катерина Мельничук і Вадим Стецюк.

Євграф Комаровський — чи не єдиний кам’янецький комендант, який залишив по собі спогади. Фото: uk.wikipedia.org

5 травня 1920 року у Вінниці комісар Поділля Євген Колодяжний в наказі «До населення Поділля» сповістив, що край підпорядковується цивільній владі УНР, але в Кам’янецькому, Ушицькому, Проскурівському та Летичівському повітах тимчасово залишається польська цивільна влада. 7 травня у Кам'янці-Подільському на засіданні Ради народних міністрів під головуванням Симона Петлюри розглянуто питання про переїзд 9-13 травня уряду та центральних державних установ у Вінницю.