7 травня: історія, події та факти

Під час національної революції 1648-1676 років козаки кілька разів намагалися захопити Кам’янець-Подільський. Про одну з таких спроб пише місцевий журналіст і краєзнавець Олег Будзей у статті «Як козаки Кам’янець штурмували» для газети «Подолянин».

За його словами, коли у 1651 році відновилися воєнні дії, польський король із головними силами направився в Сокаль на Галичині. Туди повинно було прибути військо, яке стояло під Кам’янцем. Богдан Хмельницький довідався про цей план і послав до Кам’янця 40-тисячний загін козаків. Керували ним осавул Демко, полковники Джеджалій і Савич. Перед ними стояло завдання не допустити з’єднання польських військ. Але поляки, почувши про це, 7 травня відійшли з-під Кам’янця.

Прибувши туди, козаки вже не застали противника. Кількох шляхтичів, які необачно залишилися тут, вбили або захопили в полон. Демко і Савич кинулися у погоню за ворожим військом, Джеджалій з частиною війська почав штурмувати Кам’янець.

Козаки кілька днів обстрілювали місто ядрами. Проте через неумілість козацьких гармашів, гармати не завдали Кам’янцеві великої шкоди. Побачивши неприступність фортеці, Джеджалій 19 травня вирішив відступити.

Коротко про історичні події, які сталися цього дня у світі та Україні

• 1610 - Галілео Галілей відкрив перші три супутники Юпітера (Іо, Європу, Ганімед)
• 1663 — в центрі Лондона відкрився Королівський театр. Через дев'ять років будівля згоріла, але була наново відбудована на попередньому місці, на Друрі-Лейн. Ніні — це найстаріший театр Англії.
• 1887 — американець Томас Стівенс завершив першу навколосвітню подорож на велосипеді. Він проїхав 13500 миль і був у дорозі більше трьох років.
• 1895 — фізик та електротехнік Олександр Попов продемонстрував винахід, який став прототипом радіо.
• 1999 — Вперше від моменту розколу в християнстві (1054) Папа Римський відвідав православну країну (Румунію).
   

Цього дня народилися

• 1711 — Девід Юм, шотландський філософ-емпірист, історик та економіст, діяч епохи Просвітництва.
• 1840 — Петро Чайковський, український і російський композитор, диригент, музично-громадський діяч.
• 1855 —Микола Кащенко, український біолог, академік, організатор Зоологічного музею АНУ, засновник акліматизаційного розсадника культурних рослин у Києві.
• 1909 —Едвін Герберт Ленд, американський фізик, винахідник, творець одноступінчатого процесу проявлення і друку фотографій, конструктор фотокамер "Полароїд", засновник однойменної компанії.

Цей день в історії Хмельниччини

7 травня 1919 року Червона армія захопила Шепетівку. У другій половині квітня того року в поблизу Шепетівки точилися жорстокі бої між частинами Української Народної Республіки та частинами Робітничо-селянської Червоної армії. Останнім 7 травня вдалося захопили місто.

7 травня, 1925 року газета «Радянська Волинь» написала про першу Шепетівську округову конференцію кустарів. Кустарями називали дрібних підприємців, котрі використовують власну робочу силу, або невелику кількість найманих робітників і виготовляють промислові вироби на ринок. З 1921 року кустарі почали об'єднуватись, таким чином було легше вижити на ринку та давало можливість отримувати деякі привілеї (наприклад позики які видавались лише тим підприємцям які об’єднані в кустарно-промислові товариства). Для того аби згуртувати кустарів і проводились подібні конференції. Найбільш поширеними були швейні і харчові кооперативи, які діяли у кожному містечку. В багатьох з них існували також шкіряні, взуттєві та деревообробні кооперативні артілі. На Поділлі кустарне виробництво було поширене серед єврейського населення. Вони організовувались в кустарні виробничі кооперативні колективи шевського, пекарського та круп’яного напрямків.

7 травня 2018 року кореспонденти сайту «Є» писали, що поблизу Бакоти археологи Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника знайшли давньоруське поховання. Там дослідники виявили скелет чоловіка молодого віку, поруч з яким лежали лунниця (срібна жіноча прикраса) та залізна пилка. А поблизу села Підгірне Старокостянтинівського району в урочищі «Жеребки» місцеві краєзнавці випадково натрапили на бідон із друкованою продукцією повстанської підпільної мережі ОУН, а також на особисті речі підпільників.

У травні 2018-го поблизу Бакоти археологи знайшли давньоруське поховання. Фото: з архіву, 2018 рік