Знищення архівів та роззброєння селян — 18 червня в історії

Внаслідок державного перевороту, який відбувся у квітні 1918 року, Павло Скоропадський взяв владу в Україні. Тоді більшість партій і верств населення відмовили Центральній Раді та її Раді Міністрів у підтримці, тому переворот пройшов майже без пострілів і крові. Проте гетьманська влада стала залежною від Німеччини та Австро-Угорщини, що провокувало конфлікти і середині держави. Зокрема у Подільській губернії за підтримки іноземних військ доводилося роззброювати місцевих селян і вдаватися до репресій. Про це свідчить один з указів тодішнього губернського старости Сергія Кисельова датований 18 червням 1918 року.

Староста наказав повітовим старостам провести примусове обеззброювання селян, залучивши збройну підтримку австро-угорців. Як виявилося, такі заходи мали тимчасовий ефект. Завдяки ним впродовж червня-серпня 1918 року у Подільській губернії повстанський рух поступався розмаху Київської, Чернігівської, Катеринославської, Харківської губерній. Проте наприкінці серпня центр селянського збройного протесту перемістився на Поділля та Волинь. Загалом на Поділлі в березні-листопаді 1918 року діяло 194 партизанських та повстанських загонів різних політичних забарвлень.

Цей день в історії Хмельниччини

18 червня 1893 року у Кам’янці-Подільському на місці старого будинку Подільської духовної консисторії закладено новий. Будівля консисторії стояла на площі Вірменський ринок, яка на той час була центральною площею міста. Забудована одно- та двоповерховими кам’яними та дерев’яними будинками, площа не відповідала статусу центральної. В середині XIX століття будинки на площі почали перебудовувати. Першою будівлею, що підпала під реконструкцію, стала будівля консисторії. Проєкт перебудови розробив архітектор Симеон Учта, який надбудував другий поверх та ще один двоповерховий флігель. У будинку розмістилася власне консисторія, а у флігелі — її архів.

18 червня 1893 року у Кам’янці-Подільському закладено новий будинок Подільської духовної консисторії. Фото: uk.wikipedia.org/ Posterrr

До речі, у Кам’янці-Подільському архіви довгий час не охоронялися, розкрадалися, документи знаходилися в різних приміщеннях міста і були не обліковані. Історичні джерела розповідають, що у 1919 році «найбільше архівів загинуло на паперовій фабриці, куди вивозилися архіви цілими фурами для переробки, як сирець. Масово гинули від рук несвідомих селян архіви, колекції бібліотек, пам’ятки мистецтва та старовини». Чимало документів дореволюційних часів були знищені під час бойових дій. Про це свідчить акт від 18 червня 1920 року: «Весь архів колишнього Волосного Правління, якого малось до 100 пудів (приблизно 1600 кілограм — авт.), знищено за час громадянської війни поляками в 1920 році, з якого залишилось лише рештки окремих ріжних папірців".

18 червня 2012 року у Хмельницькому художники почали розписувати писанку, яка стала головним атрибутом Хмельницької делегації у столиці на параді вишиванок, який проходив того ж року під час святкування Дня незалежності України. Автори ескізу — майстри народного мистецтва з села Самчики Старокостянтинівського району.

Збірку презентували у "Мистецькому дворику" в обласному центрі. Фото: з архіву

А торік  17 червня, хмельницька поетеса, письменниця Ольга Саліпа презентувала свою збірку віршів «Територія вогню». Це була друга книга з серії, присвячена жінці, її душі та її долі. Збірка стала продовженням «Території жінки», виданої минулого року.

Коротко про історичні події, які сталися цього дня у світі та Україні

• 1583 – вперше було застраховано життя людини. У Лондоні Річард Мартін видав страхове свідоцтво Вільяму Гіббсону на суму 383 фунти.
• 1782 - останній зафіксований і відомий випадок страти за чаклування. Тоді у Швейцарії було обезголовлено Анну Гельді, яку засудили через спробу отруєння. До речі, у 2008 році жінку визнали незаконно засудженою і зняли всі звинувачення.
• 1873 – американську феміністку Сюзан Ентоні оштрафували за те, що вона спробувала проголосувати на виборах президента на рівні з чоловіками. Сума штрафу склала сто доларів.

Цього дня народилися

• 1681 – народився Феофан Прокопович, науковий і церковний діяч, письменник. Уродженець Києва; навчався і викладав у Києво-Могилянській академії.
• 1799 – Вільям Ласселл, англійський астроном. Чоловік відкрив супутники Урана та Нептуна.
• 1886 – народився Джордж Меллорі, англійський альпініст. За однією з версій, він першим підкорив Еверест. Сталося це у 1924 році. Загинув альпініст під час сходження чи спуску.
• 1891 – народився Іван Мірчук, український філософ, історик культури, громадський діяч на еміграції. Він був співзасновником і професором Українського вільного університету у Відні, Празі та Мюнхені. Був його ректором.