ye-logo.v1.2

Створення заповідника «Самчики» та масові радянські репресії - 3 серпня в історії

Історія 551
5 серпня 1997 року створено Державний історико-культурний заповідник «Самчики»
5 серпня 1997 року створено Державний історико-культурний заповідник «Самчики». Фото: з архіву

Про події з історії світу, України та Хмельниччини.

5 серпня 1997 року згідно з Постановою Кабінету міністрів України № 844 створено Державний історико-культурний заповідник «Самчики». Територія палацово-паркового ансамблю займає 18,8 гектара. На території заповідника діють два музеї. Перший «Історії села Самчики» він був відкритий в Китайському будинку 30 червня 1974 року, а 6 лютого 1976 року ухвалою колегії Міністерства культури УРСР музею надано звання «народний». Другий - меморіальний музей М. А. Прокоп’юка, що був відкритий у будинку, поряд парадного в’їзду до маєтку, 2 листопада 1980 року.

Більшість джерел вказує, що історія заповідника «Самчики» сягає ще XVIII століття. Нинішній архітектурний і природний ансамбль створювали протягом двох століть.

Цей день в історії Хмельниччини

На початку літа 1822 року в Проскурові сталось надзвичайне лихо – пожежа, яка повністю знищила майже всі дерев’яні споруди міста. Найбільше постраждав храм Різдва Богородиці. Від вогню не постраждала лише «острівна» частина міста, а от частина з єврейськими кварталами вигоріла дощенту. Саме це лихо дало поштовх докорінної перебудови міста. За розпорядженням виконуючого обов’язки Подільського цивільного губернатора графа М. Грохольського від 5 серпня 1822 року до згорілого Проскурова була відряджена група землемірів. За короткий час вони розробили проектний план забудови міста, позначивши на місцевості рівчаками заплановані квартали, вулиці, провулки, ділянки для забудовників.

У 1930-ті роки відбувалися соціальні чистки у вищих навчальних закладах. Наявні документи свідчать про не поодинокі відрахування студентів з вишів. Виші, відраховуючи студентів, керувалися у своїй діяльності нормативно-правовими актами. Студентів відрахували за те, що виборчих прав були позбавлені їхні батьки. Однак їх поновлювали у студентських лавах, у випадку, коли батьки не проводили активної боротьби проти радянської влади. Крім того, кожний поновлюваний студент мав довести, що він повністю розірвав контакти із своєю сім’єю.

Відповідальність за перевірку соціального походження молоді покла-далася на дирекції, партійні і комсомольські організації інститутів та технікумів. Вони регулярно надсилали відповідні запити за місцем проживання студентів, де просили повідомити про соціальний стан їхніх батьків і «докладно сказати скільки мали землі, яка була будівля, скільки мали худоби..., чи не служив [хтось] у жандармерії, білих або бандитських арміях, як відносилися [батьки] до розбору панського майна..., чи не позбавлялися виборчих прав, розкуркулювався хто-небудь з [їхньої] родини» тощо.
Виявляючи «класову пильність», до дирекцій навчальних закладів зверталися з відповідними листами місцеві органи влади. Так, до прикладу, 5 серпня 1934 року у відповідь на повідомлення Дерев’янської сільської ради із Кам’янець-Подільського педтехнікуму відрахували Марію і Лідію Бєлінських, Н. Банішевську, батьки яких «були кулаками, експортниками, виключені з колгоспу та позбавлені виборчих прав».

3-5 серпня 1990 року хмельничани долучилися до відзначення 500-ліття Запорозького козацтва, організованого Народним рухом України. Відзначення ювілейної дати проходило у Запорізькій та Дніпропетровській областях і стало потужним історико-просвітницьким заходом та відіграло важливу роль у процесі відновлення незалежності Української держави. З Хмельницької області на відзначення 500-ліття Запорозького козацтва поїхало декілька автобусів людей – як з обласного центру, так і з районів. Саме 5 серпня відбувалося свято на острові Хортиця, хода по Запоріжжю та Велика ватра на березі Дніпра. Серед учасників Павло Гірник, Тарас Гірник, Галина Гірник, Анатолій Бобров, Олександр Бобров, Сергій Лихо, Олександр Лихо, Станіслав Рибак, Василь Рибак, Сергій Іщук, Іван Куць, Тетяна Брицька.

Коротко про історичні події, які сталися цього дня у світі та Україні

• 1858 рік - Успішно закінчилось прокладання по дну океану першого трансатлантичного телеграфного 2000-мильного кабелю, котрий сполучив Ньюфаундленд та Ірландію. 16 серпня президент США Джеймс Бучанен і королева Вікторія обмінялись символічними повідомленнями. Нажаль, сам кабель виявився невисокої якості і на початку вересня перестав функціонувати.
• 1884 рік - На острові Бедло (нині острів Свободи) в Нью-Йорку закладено перший камінь у фундамент Статуї Свободи, подарованої Францією народу США.
• 1914 рік - У місті Клівленд (США) встановлено перші в світі електричні світлофори, які мали два кольори — червоний і зелений. Перший світлофор в Україні був встановлений в 1936 році у Харкові.
• 1937 рік - За секретним наказом НКВС № 00447 набула чинності постанова Політбюро ЦК ВКП(б) «Про антирадянські елементи», якою розпочалася наймасовіша за всю радянську епоху «чистка» суспільства від внутрішньопартійної опозиції, так званих куркулів, злочинців та антирадянських елементів, які становили загрозу для побудови комунізму в СРСР. За 15 місяців кампанії, офіційно припиненої постановою Політбюро ЦК ВКП(б) 15 листопада 1938 року, за політичними звинуваченнями було заарештовано більше 1,7 мільйона осіб, з яких принаймні 681 692 чоловік були страчені, а решта вислані до таборів ГУЛАГу і спецпоселення в райони з несприятливим кліматом.

Цього дня народилися

• 1802 рік - Нільс Генрік Абель, норвезький математик, основоположник теорії еліптичних функцій.
• 1930 рік - Ніл Армстронг, американський астронавт; перша людина, що посадила космічний апарат на місяць, перша людина, що ступила на місячну поверїхню (1969).

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Останні оголошення

Гаражі: продаж/оренда

  Так  Ні, дякую