Епідемія тифу в Кам’янці-Подільському та прем'єра «Нотр-Дам де Парі» - 16 вересня в історії

16 вересня 1919 року газета «Український козак» повідомляла про ситуацію, пов’язану із епідемією тифу у Кам’янці-Подільському – восени із 50 працівників інфекційного бараку, тобто спеціалізованого відділення лікарні, 45 заразилися тифом. П’ять з них померли.

Упродовж всього 1919 року лікарі не могли подолати епідемію тифу у Кам’янці-Подільському, яка то відступала, то посилювалася. Вже у січні через це припинили роботу усі початкові і середні школи. Кількість хворих на тиф, малярію й «іспанку» стрімко зростала. Палати і коридори лікарень були переповнені. Ліків гостро не вистачало. Найбільш враженими інфекційними хворобами виявилися найбідніші прошарки населення, які не мали змоги користуватися банею через дорогі послуги.

Міська влада розпочала збір у мешканців Кам’янця-Подільського одноразового внеску на боротьбу з плямистим тифом, іншими хворобами (у такий спосіб планували зібрати 1 мільйон карбованців). Попри успішність цієї кампанії, епідемія не відступала, бо на її подолання треба було викласти значно більші кошти і провести цілу низку профілактичних і лікувальних заходів, на які бракувало кадрів, ліків тощо. У квітні збільшилася смертність від сипного тифу. Помирали не лише прості кам’янчани, а й лікарі та фельдшері, які заразилися від хворих під час надання медичної допомоги.

У липні-серпні на плямистий тиф захворіли 144 мешканці міста, зокрема 10 лікарів (смерть забрала 13 осіб, зокрема 4 лікарів), на поворотний тиф – 164 особи (10 лікарів). Загалом за рік від тифу та інших захворювань померло 2619 кам’янчан або у 3,4 рази більше, ніж у 1917 р. Із 100 лікарів, які боролися за життя хворих, 22 померли через захворювання на тиф.

Цей день в історії Хмельниччини

16 вересня 1890 року в Проскурів (нині Хмельницький) приїхав Олександр Купрін. Майбутній письменник приїхав у місто після закінчення 3-го військового Олександрівського училища. Тоді у Проскурові знаходилися підрозділи 46-го піхотного Дніпровського полку, де проходив службу молодий офіцер Олександр Купрін. Олександр Купрін прослужив у Дніпровському полку майже чотири роки, бажав зробити кар’єру штабного офіцера, та після невдалої спроби восени 1893 року вступити до академії Генерального штабу, він залишає армію.

Роки служби та враження від армійського життя знайшли своє відображення у повісті Купріна «Поєдинок», що зробила її автора знаменитим. Цей факт з історії міста досить-таки відомий, і тому хотілося б зупинитися на іншому – розповісти про полк, в якому довелося служити відомому літераторові. До слова, присутність у Проскурові такої великої військової частини значно впливала на життя провінційного міста. В ті часи офіцери були носіями інтелігентності, культури та благородства. Наявність військ сприяла також економічному розвитку міста, даючи значний прибуток (здача квартир під житло, продаж будівельних матеріалів, продовольства, задоволення інших потреб).

16 вересня 1999 року засновано Хмельницький благодійний фонд «Хесед Бешт». Назва фонду походить від імені засновника хасидизму Баал Шем Това, який жив та працював на Поділлі й похований у Меджибожі. 

Коротко про історичні події, які сталися цього дня у світі та Україні

• 1658 рік - Під Гадячем гетьман Війська Запорозького Іван Виговський, каштеляни волинський Казимир Беньовський як представник Польського королівства і смоленський Людвік Євлашевський від імені Великого князівства Литовського підписали угоду, що завершувала десятилітню Українсько-польську війну. В основу примирення були покладені повна амністія всім учасникам збройного протистояння, повернення «козацьких вольностей», взаємна релігійна толерантність католиків і православних та «повернення до вітчизни» Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств як Великого Князівства Руського на правах третьої рівноправної складової Речі Посполитої.

• 1804 рік - Для визначення фізичних, хімічних і метеорологічніх параметрів атмосфери французький фізик Жозеф-Луї Гей-Люсак піднявся в небо на повітряній кулі і встановив при цьому рекорд висоти — 7016 метрів.

• 1959 рік - У Нью-Йорку в готелі «Sherry-Netherland» компанія Xerox продемонструвала перший успішний промисловий копіювальний апарат «Xerox 914», який революціонізував документообіг. Він важив 294 кг, коштував 27 500 доларів і працював зі швидкістю 136 копій розміром 229 мм х 356 мм за годину.

• 1998 рік - У Парижі відбулась прем'єра мюзиклу «Нотр-Дам де Парі», створеного за мотивами однойменного роману Віктора Гюго композитором Рікардо Коччанте і поетом Люком Пламондоном. Цього ж року стартувала скорочена американська версія мюзиклу в Лас-Вегасі і англійська версія в Лондоні.Пісні «Belle» і «Le temps des cathedrales» стали світовими хітами. Мюзикл «Нотр-Дам де Парі» потрапив у Книгу Рекордів Гіннеса, як найуспішніший за перший рік роботи.

• 2000 рік - У Києві зник український журналіст Георгій Ґонґадзе. Ця подія, поряд з оприлюдненням звинувачень про можливу причетність влади до долі журналіста, стала причиною наймасштабнішої політичної кризи в Україні за на початку 2000-х, а також масових акцій протесту у Києві.

Цього дня народилися

• 1893 рік - Альберт Сент-Дьєрдьї, мадярський біохімік, лауреат Нобелівської премії (1937) за відкриття аскорбінової кислоти і дослідження її властивостей.

• 1947 рік - Валерій Веніамінович Марченко, український дисидент-правозахисник, літературознавець і перекладач.

• 1952 рік - Міккі Рурк (Філіп Андре Рурк), американський актор (Куля, 9 1/2 тижнів, Кривавий четвер, Рік дракона, Жар тіла, Місто страху, Серце ангела, Дика орхідея, Харлі Девідсон і ковбой Мальборо, 1941); лауреат премії «Золотой глобус». Сьогодні 69-а річниця.

До речі, Міккі Рурк заповідав, щоб його поховали на Хмельниччині.