Відкриття богословського факультету та проголошення УНР — 20 листопада в історії

20 листопада 1918 року гетьман Павло Скоропадський затвердив закон про відкриття богословського факультету Кам’янець-Подільського державного українського університету. Таким чином навчальний заклад почав виконував державне замовлення з підготовки українських священників.

Усього за три вступних кампанії до складу студентства богословського факультету було зараховано 56 слухачів. Більшість із них були українцями за походженням та вихідцями з Поділля. На час вступу більшість абітурієнтів уже закінчили духовну семінарію й мали поважний вік — понад 30 років. Для нормальної організації навчального процесу була відкрита бурса та їдальня, де харчування відбувалося з певною знижкою. Характерною рисою діяльності студентства виступало бажання до самоорганізації, що найбільш яскраво проявилося у створенні факультетської ради.

Загальний зміст навчання на богословському факультеті Кам’янець-Подільського університету визначався провідними тенденціями, характерними для вищої духовної освіти цього періоду. Поступальний розвиток богословського факультету неодноразово переривався утвердженням у краї комуністичного режиму. Кожного разу більшовики намагалися ліквідувати теологічну структурну ланку, а проти її співробітників, попри участь останніх у просвітницьких заходах радянської влади, застосовувалися й політичні переслідування.

Восени 1920 року професорсько-викладацька корпорація та студентство постали перед жорстким вибором: вимушена еміграція або спроба адаптуватися до нових радянських реалій. Та частина академічної спільноти, яка подалася за кордон, змушена була долати непереборні труднощі, пов’язані з розв’язанням матеріально-побутових проблем, а тим, хто залишився на рідній землі, намагаючись прислужитися справі розвитку національної системи освіти, довелося знову стикнутися з репресіями.

Цей день в історії Хмельниччини

20 листопада 2001 року Кам’янець-Подільський відвідала знімальна група кіностудії імені Довженка на чолі з режисером Миколою Мащенком. Вони приїхали у місто знімати художній фільм «Богдан-Зиновій Хмельницький». Кінострічка розповідає про події Хмельниччини, про один з найважчих і трагічних моментів визвольної війни українського народу проти панування шляхетської Польщі. Батальні сцени були відзняті на фоні Кам’янець-Подільської фортеці. На екрани фільм вийшов у 2006 році.

Цього дня у 2019 році сайт «Є» писав про осінню аномалію: у Хмельницькому на майдані Незалежності зацвів мигдаль. Як тоді пояснила доцентка кафедри екології Хмельницького національного університету Людмила Казімірова, повторне несвоєчасне квітування деревних рослин не є дивиною у природі. Воно є не таким рясним, менш яскравим і мало тривалим. Це ненормальне явище для рослини, оскільки відсутня його біологічна доцільність, адже насіння утворених плодів не достигає. Причина одна — стрес, який настає внаслідок багатьох чинників: засухи, або навпаки, надмірних дощів, надлишку солей у ґрунті, забруднення повітря.

Коротко про історичні події, які сталися цього дня у світі та Україні

1815 рік — Здобувши перемогу над Наполеоном Бонапартом у битві під Ватерлоо, Австрія, Великобританія, Росія та Прусія підписали Другий мирний договір з Францією. Останню зобов’язали повернути її кордони до стану 1790 року та виплатити величезну контрибуцію (примусові повоєнні платежі). Крім того, на її території на три-п’ять років розмістили пів мільйона окупаційних військ. Надалі Франція повинна була повернути Італії та Німеччині, вивезені Наполеоном художні цінності.

1917 рік — Щоб запобігти хаосу та громадянській війні, Центральна Рада прийняла III Універсал. Ним вона проголосила Українську Народну Республіку в складі федеративної Росії. Хоча незалежність проголосив лише IV Універсал, це стало першим серйозним корком до відродження українським народом власної держави після 250 років неволі.

Проголошення III Універсалу на Софійській площі в Києві. У центрі: Симон Петлюра, Михайло Грушевський і Володимир Винниченко. Фото: uk.wikipedia.org

1945 рік — Представники Великої Британії, США, Радянського Союзу та Франції розпочали засідання Нюрнберзького трибуналу над 24 високопосадовцями нацистської Німеччини. Процес тривав десять місяців і складався з 216 судових засідань. Частині обвинувачених присудили страту через повішання.

В цей день народилися

1889 рік — Едвін Габбл, американський астроном, який створив класифікацію галактик і став автором концепції розширення Всесвіту. На його честь названо сучасний орбітальний телескоп.

1896 рік — Михайло Вериківський, український композитор, диригент і фольклорист.

1963 рік — Михайло Дідик, оперний співак, народний артист України та лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка. Народився Михайло Петрович у селі Колубаївці Кам’янець-Подільського району.

1983 рік — Михайло Хома, український співак і соліст гурту «DZIDZIO».