ye-logo.v1.2
22 Травня, 2019

Замість горілки - чай та книга

Сергій ЄСЮНІН Історія 1839

Сторінками старих газет

Наприкінці ХІХ століття в Російській імперії поширилась боротьба з пияцтвом, яка захопила й наші волино-подільські землі. Однією із форм боротьби за тверезий спосіб життя стала програма організації змістовного відпочинку для простого люду, аби свій вільний час народ проводив не в кабаках і шинках, а в культурно-освітніх закладах. Перш за все, вирішили організовувати по селах так звані народні чайні-читальні. Тут продавали дешевий чай, сушки, калачі, а також надавали можливість безплатно читати книжки та газети. Для неписемних відвідувачів газети читав завідувач-опікун чайної. Серед перших регіонів, що активно почали розбудовувати мережу чайних став Ізяславський повіт. От що про це писала газета "Волынь" від 8 листопада 1896 року:
"Заславский комитет попечительства о народной трезвости, в заседании 31 октября, под председательством Э.Д.Желябужского [3] постановил: в видах отвлечения народа от пьянства и в целях дать народу возможность собираться для обсуждения своих хозяйственных дел, - открыть в больших селах и местечках постоянные народные чайные-читальни. На первых порах пунктами для чайных-читалень намечены два больших села: Закреничье и Новое Село, где, по уведомлению управляющего имениями графа Потоцкого – господина. Брокля, графом отпускаются в распоряжение комитета бесплатно помещения для этих чайных-читалень.
Расходы на устройство каждой чайной потребуются следующие: на покупку чайной посуды, самовара и прочее. – 25 руб., на приобретение для читальни книг – 25 руб., на отопление и освещение – 32 руб. в год. Чай предполагается отпускать по 2 копейки за стакан с двумя кусками сахара. Помещение для чайной-читальни предположено устроить так: первая комната со столами и скамьями для чайной-читальни, вторая комната для жилья какого-нибудь крестьянина, который за бесплатную квартиру ставил-бы самовары и подавал по требованию чай. Ему будет выдаваться 1 руб. 50 коп. в месяц на покупку угля. Заведование чайной-читальней предположено поручить одному из членов комитета".

ПОСАДОВЦІ-КРАДІЇ
Крадії серед наших державних посадовців були у всі роки. Як повідомляла 21 листопада газета "Русское слово", зустрічались вони й серед поштових чиновників:
"20. ХI. В Волочиске арестованы два почтовых чиновника, похитившие 7000 руб. из заграничной посылки. Арестованные сознались и указали место, где закопали деньги".

У РАБСТВО НА ПЛАНТАЦІЇ
На початку ХХ століття було поширене переселення подолян у пошуках заробітків до інших країн. Але не всюди нашим людям щастило з працевлаштуванням. У 1908-1909 роках було розкрито кілька контор та діячів, що організовували виїзд до "казково багатої Бразилії", де наші земляки потрапляли фактично у рабство. Одне із повідомлень про таких шахраїв опублікувала газета "Русское слово" 25 листопада 1909 року:
"24. ХI. За склонение крестьян Летичевского уезда к переселению в Бразилию, где они попадали в кабалу к плантаторам, уволен пристав 1-го стана Бернасовский и летичевский околоточный надзиратель Гарсенко. Кроме того, высланы административно еще девять человек, так или иначе прикосновенных к этой операции".

Читайте новини на нашому Телеграмі

Коментарі:

До теми

Популярні новини

Останні оголошення

Останні фото та відео