ye-logo.v1.2

Ветерана побили за сто гривень

Суспільство 2626
Фото: Офіцер командування військової частини А4239 Олексій Наконечний

На 94-літнього мешканця Остапковець Городоцького району Петра Надопту вдруге напали грабіжники

Стежина, котра веде до обійстя Петра Дем'яновича, поросла травою і ледь помітна. Колись, розповідають селяни, тут велося зразкове господарство. Петро Дем'янович з дружиною тримали корову, свині, курей, обробляли великий город. А подвір'я було чистеньким та затишним — як лялечка. Такою ж гарненькою виглядала хатинка — хоч невелика, але яскрава, з ліпниною. Продершись крізь чагарники, обходимо хатину. На землі — скалки, вікно закладене дошкою. Це — результат нещодавної трагедії, яка розігралася у тихих і мирних Остапківцях.

Злодії вибили вікно, поламали меблі, порвали подушки

Минулого тижня сусіди Петра Надопти почули слабкий, але повний відчаю крик. Люди, які збіглися, знайшли скривавленого переляканого дідуся. Він навіть пояснити толком не міг, що сталося. Коли сусіди зайшли на подвір'я та до хати, побачили розбите вікно, поламані меблі. Подушки були розірвані і розкидані подвір'ям. Одна з них і досі валяється на лавці. Дідусь же твердив: «Побили, вкрали гроші». Односельці одразу викликали міліцію і «швидку». «Скільки насправді грошей вкрали у чоловіка, ми не знаємо, - кажуть у сільраді. - Від називає то одну, то іншу суму. Але гроші у нього були. Пенсію він отримував 1400 гривень, дали йому допомогу до Дня Перемоги. А витрачав він небагато — так, продукти деякі купував. Це вже не вперше до нього у хату залізли». У міліції підтверджують це. «Кілька років тому Петра Надопту обікрали, - каже слідчий Городоцького райвідділу управління МВС України в Хмельницькій області Олександр Варениця. - Однак, тоді злодіїв так і не знайшли. Цього року потерпілий каже, що вкрали сто гривень. Зараз проводяться слідчі заходи. У нас є підозри, але поки що робити якісь висновик зарано».

З лікарні дідусь переїхав у «Доброту»

Відколи померла його дружина, понад десять років Петро Надопта живе самотньо. Час від часу заходив хтось із сусідів, приносили дідусеві щось смачненьке. Та й сам він, незважаючи на вік, умів і суп зварити, і картоплі насмажити. Тричі на тиждень заходила до ветерана соціальна працівниця Лариса. Прибирала в оселі, купувала продукти і ліки, допомагала приготувати обід. Кілька разів Петро Надопта вирішував переїхати до будинку престарілих. Разом з соцпрацівницею обрали стціонарне відділення районного територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян «Доброта», яке працює у сусідніх Немиринцях. Але поїздку все відкладав — не міг зважитися залишити дім, де прожив немало щасливих років. Останні події переконали чоловіка таки зважитися на переїзд. “Петро Надопта потрапив до нас з численними забоями, - розповідає завідуючий травматологічним відділенням райлікарні Володимир Ясніцький. - Ми його підлікували, і сьогодні його стан нормалізувався”. У лікарні дідусь провів тиждень. І звідти таки поїхав у Немиринці. “Тут йому дуже сподобалося, - розповідає соцпрацівниця Лариса. - А чиста постільна білизна навіть збентежила. І він пошкодував, що раніше не подався сюди”.
 

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую