ye-logo.v1.2

Небесна Сотня: Герої Хмельниччини, які загинули під час Революції Гідності

Суспільство 3859
Цього дня у Хмельницькому, аби вшанувати Небесну Сотню, традиційно проходив Марш пам'яті Героїв
Цього дня у Хмельницькому, аби вшанувати Небесну Сотню, традиційно проходив Марш пам'яті Героїв. Фото: ілюстративне з архіву

У ці дні сім років тому в центрі Києва сталися найтрагічніші події революції.

Сьогодні, 20 лютого, в Україні відзначають День Героїв Небесної Сотні. Цього дня українці щороку вшановують подвиг учасників Революції Гідності та пам'ять загиблих Героїв на Майдані.

Як пише Український інститут національної пам’яті, Героями Небесної Сотні стали 107 загиблих. Вони різні за віком, статтю, освітою, з різних куточків України та з-за кордону. Серед них були успішні підприємці й пенсіонери. Найстаршому – Іванові Наконечному – виповнилося 82 роки, а наймолодшому – Назарієві Войтовичу – лише 17.

«Євромайдан увійшов в історію України як символ і взірець жертовності, патріотизму та героїзму. Він укотре підтвердив те, що у найкритичніші та найважливіші періоди нашої історії знайдуться герої, ладні пожертвувати власним життям заради майбутнього України як незалежної демократичної держави. Саме на 20 лютого припадає пік розстрілів Героїв Небесної Сотні у центрі Києва. Цього дня у середмісті столиці загинуло та отримало смертельні поранення 48 осіб», - йдеться у повідомленні

Серед Героїв, які полягли під час подій Революції Гідності, є й жителі та уродженці нашої області. За інформацією обласної ради, до «Небесної Сотні» увійшли десять Героїв з Хмельниччини:

Бондарчук Сергій Михайлович

Фото: з архіву редакції

Вчитель фізики із Старокостянтинова загинув на Майдані 20 лютого 2014 року. Сергій Бондарчук був смертельно поранений, коли рятував поранених побратимів.

20 лютого разом з ним йшов на Інститутську йшов його Юрій Баландюк. Пізніше він згадував: «Вранці наша Хмельницька сотня вишикувалася. Одна група мала залишатися охороняти КМДА, інша — йти на Майдан. Сергій Михайлович одразу сказав: «Ходімо, Юрію». З Інститутської Юрій вертався вже сам.

Читайте також: “Він був толерантною і м’якою людиною, але не боявся воювати за Україну”, - про загиблого активіста його колеги та учні.

Дзявульський Микола Степанович

Микола Дзявульський з Шепетівки у віці 54 років загинув на вулиці Інститутській. Вранці 20 лютого куля снайпера потрапила Миколі Дзявульскому прямо в серце.

Був учителем. Відправився до Києва відразу ж після силового розгону студентського мітингу на Майдані Незалежності 30 листопада. Приїхавши до Києва в перші ж дні Євромайдану, Микола постійно знаходився в епіцентрі подій. Особисто зустрічав, проводжав і опікувався земляків з Шепетівки, які приїздили на Майдан. Жив зі своєю сотнею в Жовтневому палаці.

Читайте також: «Приходжу тепер в самотній дім і розмовляю з його портретами», - дружина Героя Небесної Сотні.

Клітинський Олександр Іванович

Олександр Клітинський родом із села Чернелівці Деражнянського району. З початку грудня 2013 року перебував на Майдані. Був активним учасником Самооборони. В ніч з 18 на 19 лютого 2014 року під час пожежі у київському Будинку профспілок знаходився на 7-му поверсі будівлі, після чого зник. Побратими сподівалися, що він зумів врятуватися з палаючого будинку. Але, на жаль, хлопець загинув під час цієї пожежі.

Пів року рідня Олександра не знала, де він і що з ним. Вірили, що повернеться, як сам казав, на свій День народження — 15 травня. Але не повернувся.

Читайте також: “Сашко мав особливий дар — розумів людей”.

Корнєєв Анатолій Петрович

Анатолій Корнєєв загинув 20 лютого 2014 року. На відеозаписах розстрілу мітингувальників того дня Анатолія Корнєєва востаннє видно живим. Він у смарагдовому мотоциклетному шоломі на Містку Закоханих в момент штурму Жовтневого палацу. Згодом його тіло знайшли нагорі вулиці Інститутської, неподалік від станції метро Хрещатик.

Колишній військовий інженер був сільським головою у селі Руда на Кам’янеччині. За його плечима — служба на Далекому Сході та в Німеччині, понад 10 років роботи на хлібокомбінаті, вдома його чекали дружина та двоє дітей.

Читайте також: Дружина героя Небесної сотні Анатолія Корнєєва вишиває бісером ікони, рятуючись від горя.

Мазур Артем Анатолійович

Фото: з архіву редакції

Хмельничанин Артем Мазур помер у віці 26 років третього березня 2014 року в лікарні від травм, отриманих 18 лютого. Того дня, у "чорний вівторок", коли мирний наступ Євромайдану на Верховну Раду перетворився на криваве побоїще, чатовий дев’ятої чоти 15 сотні Самооборони Майдану Артем Мазур отримав надзвичайно важкі поранення.

Спочатку в нього влучили осколки гранати. Потім він був по-звірячому побитий. У нього був проламаний череп. Хто саме бив Героя Небесної сотні достеменно невідомо, в той момент нікого знайомого поруч із ним не було. Волонтери доставили Артема в лікарню швидкої допомоги. Діагноз — забій головного мозку та черепно¬мозкова травма. В ході надзвичайно складної та тривалої операції осколки гранати лікарі витягали в буквальному сенсі з мозку Артема. Вони до останнього боролися за його життя. Але після операції він увесь час був у комі в реанімації відділу нейрохірургії. Прийшов до тями лише один раз, але навіть не зміг нічого сказати.

Родичі хотіли перевезти його літаком на лікування за кордон, але не встигли. 3 березня, не приходячи до тями,  Герой Небесної Сотні Артем Мазур помер. Наступного дня з ним прощався увесь Майдан.

Читайте також: "Для нас не було дивиною те, що він бере участь у Революції Гідності, адже Артем був на Майдані й під час Помаранчевої революції", - брат Артема Мазура.

Пагор Дмитро Олексійович

Герой Небесної сотні з матір’ю Людмилою Василівною.

Дмитро Пагор з села Хропотова Чемеровецького району загинув у віці 21 року. 19 лютого 2014 року він отримав кульове поранення в голову у Хмельницькому біля будівлі СБУ, звідки була відкрита стрілянина.

Читайте також: “Діма прожив яскраве, хоч і коротке життя. Якби був живий, точно пішов би добровольцем воювати”.

Подригун Олександр Володимирович

42-річного мешканця села Залужжя, що Білогірщині, Олександра Подригуна знайшли на Майдані з проламаною головою. Він загинув під час протистоянь у Києві 23 лютого.

«Коли почався Майдан, пішов туди з перших днів. На початку грудня ми з ним бачилися востаннє. Я все просила, давай до мами хоч на Новий рік (Різдво, Водохреща) приїдеш. Тобі що, більше всіх треба?” А він до неї звідти телефонував рідко - не хотів зайвий раз нервувати - у мами серце хворе... 23 лютого, саме на мамин день народження (Сашко відзначив свій на Майдані - 23 січня), хтось мені телефонує: “Вашого брата забрала швидка”. Моя директорка разом зі мною поїхала в лікарню швидкої допомоги. У списках загиблих Саші не було. Пішли одразу в морг. А там таке, що нормальній людині не винести! Сльози, крики...», - згадувала сестра Героя Валентина.

Читайте також: “Мама відзначала свій день народження, і не знала, що сина вже немає в живих”.

Шеремет Людмила Олександрівна

Людмила Шеремет була смертельно поранена під стінами управління СБУ у Хмельницькому. Протягом трьох днів лікарі Хмельницької міської лікарні боролися за її життя. Куля пошкодила тканини головного мозку, і жінка, яка не приходила до свідомості весь цей час, померла.

Читайте також: "Я намагалася зв'язатися з мамою кілька разів, але ніхто не відповідав. А потім зателефонував батько, сказав що під СБУ був мітинг, і там підстрелили якусь жінку..."

Васільцов Віталій Валерійович

Віталій Васільцов народився у селі Гаврилівці Кам’янець-Подільського району Хмельницької області. Він закінчив аграрний університет, стажувався за кордоном. Був одним з кращих професіоналів у декоративному садівництві України. Працював ландшафтним дизайнером. Гуртував навколо себе соціально активних людей, відроджуючи народні традиції.

Загинув він 19 лютого 2014 у Києві на вулиці Житомирській від прицільного пострілу з автоматичної зброї. Васільцову Віталію було 36 років. Вдома у нього залишилась дружина Наталія, дві донечки і недобудований будинок.

Чаплінський Володимир Володимирович

Володимир Чаплінський був родом з села Ногачівка Славутського району. Мешкав у місті Обухів Київської області, працював на заводі. На Майдані був від перших днів. 20 лютого на вулиці Інститутській загинув від кулі снайпера. Залишив дружину та двоє дітей.

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Останні оголошення
  Так  Ні, дякую