Гаряча тема:
- Війна
Декомунізація на папері? Чому в Кам'янці-Подільському досі є вулиці Дружби народів і Суворова
У міськраді зазначили, що цим питанням займається топонімічна комісія.
Попри закон України про декомунізацію, виглядає так, наче в Кам'янці-Подільському досі шанують представників кривавого радянського режиму. Адже на будинках можна побачити таблички назв вулиць: Дружби народів, Суворова, Першотравнева та інші, ще й російською мовою.
На це звернув увагу львівський журналіст Ігор Слотюк, перебуваючи в місті, яке називають «квіткою на камені».
«У місті досі залишаються вулиці, які не декомунізували: Васильєва, Дружби народів, Суворова, Першотравнева, 30 років перемоги. На інших декомунізація відбулася тільки “на папері”, на будинках і надалі висять таблиці із прізвищами лідерів “кривавого режиму” — держави, яка знищила мільйони українців — СРСР. Наприклад, “вул. Жукова”», — йдеться у зверненні Ігоря Слотюка до міського голови Кам'янця-Подільського Михайла Посітка.
Журналіст закликав жителів Кам’янця-Подільського, міського голову Михайла Посітка, членів виконавчого комітету міської ради, депутатів від усіх фракцій дерусифікувати та остаточно декомунізувати місто. Адже це не тільки гармонізує його зовнішній вигляд, а й посилить національну безпеку.
«Дружба народів – це радянська ідеологема для пропаганди, возвеличення російської нації, мови, культури над іншими. Так звана «дружба» передбачала поняття старшого брата, старшого народу і менших народів. Чи треба вшановувати й увічнювати цих людей і ці поняття назвами вулиць українських міст? Однозначно, ні!» — справедливо обурюється Ігор Слотюк.
Читайте також: На Хмельниччині знайшли ще одне погруддя Леніна, яке досі не демонтували
У міській раді зазначили, що ці питання вирішуються, але не так швидко, як хотілось би. Топонімічна комісія детально розглядає кожну з назв вулиць, що потребують перейменування.
Начальниця відділу інформаційної діяльності, взаємодії з органами влади та інститутами громадянського суспільства апарату виконавчого комітету Ірина Шелепницька зазначила, що як депутат міської ради вона двічі зверталась в ОДА щодо питання знесення символів «серп і молот», розміщених на постаменті у парку Танкістів. Однак, двічі отримала відмову, оскільки під дію закону про декомунізацію не підпадають військові поховання та пам’ятки, споруджені на честь тих, хто брав участь у Другій світовій війні.
Як додали у міськраді, наразі члени топонімічної комісії готують відповідь на звернення Ігоря Слотюка.
Тільки зареєстровані користувачі мають змогу залишати коментарі!
Будь ласка, зареєструйтеcя або виконайте вхід під своїм акаунтом!
Переваги зареєстрованих користувачів
Зареєстровані користувачі користуються перевагами: