На Поділлі виростуть пальми?

Більшість читачів, мабуть, чули вираз «ефект метелика». Це коли незначна, на перший погляд, подія має величезні наслідки – стріпнув десь у Африці метелик крильцями, а за якийсь час на атлантичне узбережжя США обрушився ураган… Власне, про метеликів і піде мова.

Перші розмови про «глобальне потепління» більшість українців сприйняли спокійно. Тануть десь там льодовики, чи потерпає якесь Чилі від «ель-ніньйо»? Так це ж не у нас! Африка страждає від посухи?! Сумно, звичайно, але нам, що до того? Яким боком це нас стосується? Ніяким? То й добре!

Вчені, звичайно, б’ють на сполох, пророкуючи, що вже до кінця цього століття південь України може опинитися у зоні пустель та напівпустель, а клімат на Київщині стане таким, як зараз у Ялті. Громадяни слухають, але особливо не переймаються – коли то ще буде! Дай Боже з сьогоднішніми проблемами розібратися... Типова ілюстрація до відомої приказки: «Мужик не перехреститься, поки грім не загримить».

Грім ще не прогримів, блискавки не вдарили, але на горизонті вже чітко видно їх спалахи. Що клімат вже й у нас почав змінюватися – помітили всі. Котрий рік поспіль маємо аномально спекотне літо та й зими не такі, як раніше. Наприклад, якщо років зо двадцять тому, біла акація починала цвісти десь наприкінці першої декади червня, то цього року вона повністю відцвіла ще у травні. Першими кліматичні зміни, хоч поки і незначні, відчули аграрії та власники городів-дач. Городяни теж – коли картопля коштує майже як екзотичні банани – не до жартів. Змінюється рослинний та тваринний світ.

Ще до того, як зійти на непевні манівці журналістики, автор цих рядків цілком щиро готувався до кар’єри біолога і, навіть, отримав відповідного диплома. Тому у питанні дещо розбирається. Особливо у ентомології (наука про комах, якщо хто не знає).

Тож можна уявити моє здивування, коли на околиці Городка у липні цього року мені стрівся справжнісінький живий метелик німфаліда! Що це була саме вона – жодних сумнівів. Свого часу у мене була чимала колекція метеликів, окрасою і гордістю якої була вже згадана німфаліда двохвостова. Ще б пак – то був мій єдиний «екзотичний» метелик (подарунок одного професора-ентомолога). Носився я з ним, як з писаною торбою, і вивчив чи не кожну цяточку та жилку на його крильцях. Це сьогодні чи не у кожній сувенірній крамниці можна закупитися крилатою екзотикою на будь-який смак, а на початку 90-х це була рідкість.

Величезний, з розмахом крил у добрих 8-9 сантиметрів, коричневий метелик спокійнісінько пурхав серед квітів. Поки екс-біолог гарячково думав, як краще упіймати це диво, метелик несподівано злетів на чималу висоту і, під супровід розпачливих зойків мисливця-невдахи, зник за деревами.

Власне, спочатку були деякі сумніви, чи, бува, не обізнався, але всезнаючий Інтернет підтвердив - так це була німфаліда і лише вона! Ті ж розміри, той малюнок та, найголовніше, - подвійні ріжки-хвостики на задніх крильцях. Такої ознаки немає більше у жодного європейського метелика. З вітчизняних метеликів хвостики (але одинарні) мають лише махаони та подалірії (про останніх нижче).

Ареал німфаліди двохвостої (Charaxes jasius ) досить широкий – це вся Північна Африка та європейське та азійське Середземномор’я. Мешкає вона і на південному березі Чорного моря (Туреччина). А от в Україні офіційно зафіксовано лише два випадки зустрічі з цим метеликом, всі в Криму. Перший - ще наприкінці 70-х років ХІХ ст. Метелика бачив Августіший почесний президент Російського ентомологічного товариства Великий князь Микола Михайлович Романов. Німфаліда прилетіла до нього на дачу в Ай-Тодорі. Князь потім дуже бідкався, що не зміг її упіймати, бо не мав біля себе сачка. Другий випадок зафіксовано майже через сто років – 1957 р. в горах біля Місхору цього метелика бачив відомий московський колекціонер-ентомолог Михайло Сіроткін. Спроба спіймати пурхаючий раритет теж була невдалою.

Якщо поява німфаліди, навіть на Південному березі Криму – сенсація, то що можна сказати про виявлення цього метелика на Поділлі? На превеликий жаль, говорити про якесь наукове відкриття можна лише зі здобиччю на руках, або коли свідком був відомий ентомолог.

Невловима німфаліда не єдиний «метеликовий» показник кліматичних змін. Останніми роками в нашій області абсолютно звичним став дуже красивий метелик подалірій. На нього увагу звертали майже всі, навіть ті, для кого в світі існує лише три види комах – мухи, комарі та колорадські жуки (цю трійцю при усьому бажанні не проігноруєш). Подалірій – великий і дуже красивий метелик кремового кольору з розмахом крил до 8 см. Нижні крильця, до того ж мають довгі гострі хвостики. Разом з німфалідою та махаоном входить до трійки найкрасивіших денних метеликів Європи.

Подалірії, як і німфаліди, надають перевагу теплому клімату. Це звичний метелик для Греції, Італії, Іспанії та півдня Франції. В Україні часто зустрічається в Криму та на Закарпатті. На іншій території нашої країни його поява теж фіксувалася, але дуже рідко. Зокрема на Городоччині, ще років з 10 тому, навіть краєзнавці не знали, що така комаха у нас є. Масове поширення подалірія північніше Криму стримував більш прохолодний клімат.

Але це у минулому. Наразі – у нас подалірії найзвичайнісінькі метелики, хіба що зустрічаються трохи рідше, ніж банальні капустянки.

І поява німфаліди, і масове «нашестя» подаліріїв самі по собі жодної шкоди не несуть. Метелики дуже гарні, відносно не шкідливі, до того ж подалірії занесені до «Червоної книги» України. Але причини їх появи – насторожують. Подальше потепління може відкрити дорогу більш небезпечним зайдам. Наприклад – термітам. Цих комах вже виявлено на Миколаївщині. За катастрофічністю наслідків поява термітів мало чим поступатиметься нашестю колорадського жука (він ще зовсім недавно теж був дивовижою та «екзотикою»). Терміти вщент знищують будь-яку суху деревину. Головно – дерев’яні конструкції будівель. При чому діють непомітно, зсередини і про їх появу часто дізнаються лише тоді коли будівля, або її частина обвалюється.

Потепління може занести до нас і москітів (на щастя, поза Крим вони свого носа поки не висовували) – ці кровососи менші від наших комарів, але більш болісно кусають та й подразнення після укусу суттєвіші. Потепління принесе і нові хвороби, про які у нас або не чули, або вже забули (наприклад, малярію)…

Поки що лише пурхають метелики. Вони вже змахнули крильцями. Коли ж чекати урагану?
Дмитро ПАНАЇР.